1. Словник синонімів української мови

карусель

КАРУСЕ́ЛЬ (споруда для катання по колу); КРУТИ́ЛКА розм. (саморобна споруда на льоду). Шалено крутилась карусель (О. Донченко); А як парубки з дівчатами крутилку було зроблять! Серед річки в кригу вбивається кілок, на кілок надягається старе колесо, між спицями встромлюються довгі дрючки, а до них на кінцях прив'язуються санчата. Хлопці кілками крутять колесо, а санчата по колу вихором літають (Остап Вишня).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карусель — карусе́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. карусель — -і, ж. 1》 Споруда із сидіннями у вигляді коней, човнів і т. ін., що швидко обертається навколо вертикальної осі; встановлюється на ярмарках, у парках для розваги. 2》 тех. Те саме, що Карусельний верстат (див. карусельний). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. карусель — КАРУСЕ́ЛЬ, і, ж. Споруда із сидіннями перев. у вигляді коней, човнів і т. ін., що швидко обертається навколо вертикальної осі; встановлюється на атракціонах, у парках для розваги і т. ін. Все це [ярмарок] ворушиться, .. Словник української мови у 20 томах
  4. карусель — карусе́ль (франц. carrousel, від італ. carosello) 1. Споруда для катання по кругу на народних гуляннях, ярмарках тощо. 2. Вид кінного змагання. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. карусель — КАРУСЕ́ЛЬ, і, ж. 1. Споруда із сидіннями у вигляді коней, човнів і т. ін., що швидко обертається навколо вертикальної осі; встановлюється на ярмарках, у парках для розваги. Все це [ярмарок] ворушиться, .. Словник української мови в 11 томах