кирпа
КИ́РПА, и, ж., фам.
1. Короткий, задертий догори ніс.
Хома зараз тут свою кирпу тиць! (бо він у нас кирпатий на всю околицю) (Ганна Барвінок);
I вирiс хлопець за лiто нiвроку, i кирпа в цьому роцi не взялася лускою (М. Стельмах);
Він .. навіть за собор наш заступився, дав браконьєрам по кирпі (О. Гончар).
2. Про людину з таким носом.
Звичайним на ній [завідувачці кухні] було простеньке вбрання, дешевий матеріал у крапочку й фасон. Сміхотворною була кирпа (Олекса Ізарський);
Вагаюся, як його назвати? – Простіше простого! Кирпою! Чому? Ніс у нього такий, з якого б богомази могли змальовувати Спаса (Г. Колісник).
3. перен. Про смерть.
Ні, голубе! Вже не таким тузам Кабаки кирпа втерла! Вже Бонапарт.., Да і того на дно до пекла вперла! (П. Гулак-Артемовський).
◇ Води́ти / поводи́ти за ніс (за но́са, рідко за ки́рпу) див. води́ти;
Гну́ти (де́рти, задира́ти) / загну́ти (заде́рти) ки́рпу (но́са, ніс) див. гну́ти;
(1) Ки́рпа вго́ру у кого і без дод. – хто-небудь тримається з погордою, зарозуміло, зверхньо дивиться на кого-небудь.
Посесор, вважаючи на себе як на пана, задер вгору кирпу проти попа (І. Нечуй-Левицький);
Тепер, бачиш, у багачі він лізе, кирпа вгору й вітатися не хоче (з газ.).
Значення в інших словниках
- кирпа — ки́рпа 1 іменник жіночого роду ніс ки́рпа 2 іменник жіночого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
- кирпа — див. ніс Словник синонімів Вусика
- кирпа — -и, ж., фам., зневажл. 1》 Короткий, задертий догори ніс. Гнути (задирати і т. ін.) кирпу — гордовито триматися, зазнаватися. 2》 Про людину з таким носом. 3》 перен., нар.-поет. Смерть. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кирпа — води́ти / поводи́ти за ніс (за но́са) кого, несхв. Обдурювати кого-небудь певний час, не виконуючи обіцяного або приховуючи щось. Коли б він і в цьому складі комітету був, напевно, все було б інакше. Фразеологічний словник української мови
- кирпа — НІС (орган нюху), НЮ́ХАЛО фам.; КИ́РПА фам., зневажл. (короткий, задертий догори ніс). А над ворітьми.. на кружалі вирізана була чоловіча пика: рот — як у сома, очі круглі — як у сови, ніс — як у кота (Панас Мирний). Словник синонімів української мови
- кирпа — Ки́рпа, -пи; ки́рпи, кирп Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кирпа — КИ́РПА, и, ж., фам., зневажл. 1. Короткий, задертий догори ніс. Хома зараз тут свою кирпу тиць! (бо він у нас кирпатий на всю околицю) (Барв., Опов.., 1902, 191); Три волосинки під кирпою, та й ті стирчать на всі вітри (Баш, На землі.., 1957, 69). Словник української мови в 11 томах
- кирпа — Кирпа, -пи ж. 1) Вздернутый носъ. Лічить Енея приступає, очками кирпу осідлав. Котл. Ен. VI. 72. кирпу гнути. Задирать носъ. А як закуштує школи, вже й одвертає пику, вже й кирпу гне. Левиц. І. 277. Стара не страшна, так молода кирпу гне. Котл. Н. П. 353. Словник української мови Грінченка