кит

КИТ¹, а́, ч.

1. Найбільший морський ссавець ряду китоподібних.

– Найбільший звір на північних морях, – казав боцман, – це, звичайно, кит (М. Трублаїні);

Предки китів почали пристосовуватися до життя у воді й з часом узагалі перестали виходити на сушу (з наук. літ.);

Під час занурення китів у воду їхній пульс сповільнюється вдвічі (з наук.-попул. літ.).

2. перев. з числ. три, перен. Про те, що відіграє дуже важливу роль у якій-небудь галузі, сфері діяльності і т. ін.

Півень [учитель] .. у Нікополі – стовп культури, він, власне, єдиний кит, на якому тримається вся освітня робота в Нікополі (Б. Антоненко-Давидович);

Сучасна астрономія тримається на трьох китах: потужній світлоприймальній техніці, сукупності ідей і методів теоретичної фізики та складному математичному апараті (з навч. літ.);

* У порівн. Невіра, безнадія, відчай, – де морок мороків густий, – як три кити, на них – мій стиль дописує сумного вірша (І. Калинець).

△ (1) Гренла́ндський кит – великий морський ссавець підряду вусатих китів, що мешкає в полярних районах Північної півкулі.

Навесні гренландські кити мігрують на північ, восени – на південь (з наук. літ.);

(2) Си́ній кит – великий ссавець підряду вусатих китів, що мешкає перев. у північно-західній частині Тихого океану.

У синього кита величезне, струнке й витягнуте тіло завдовжки 26–27 м (з наук.-попул. літ.).

КИТ², у, ч., спец.

Речовина для замазування щілин, тріщин і т. ін.; замазка.

Для одержання білильної замазки киту беруть 4,3 кг готового свинцевого білила, 6 кг меленої крейди й перемішують їх (з газ.);

Воскові кити;

Кити для тріщин у дереві.