клуб

КЛУБ¹, у, ч.

1. Громадська організація, що об'єднує людей певного кола, професії для спільного відпочинку, розваг, занять спортом і т. ін.

[Милевський:] Та дещо єсть: нове товариство заснувалось, клуб велосипедистів (Леся Українка);

Тоді пішли горожани не в академічні колізеї, .. а пішли до цирку, на футбольне поле, в спортивні клуби (М. Хвильовий);

// Будинок, приміщення такої організації.

За цю пісню Андрій колись полюбив Катерину, зустрівши її вперше в спортивному клубі, як вона, зібравши навколо себе гурт хлопців і дівчат, співала з ними цієї пісні (І. Багряний);

– Післязавтра в клубі оборонців відбудеться мій творчий вечір (Б. Антоненко-Давидович).

2. спорт. Спортивна організація (перев. прибуткова), що має власну команду спортсменів, особливу інфраструктуру, систему управління та відповідний персонал.

Одному клубу може належати декілька спортивних команд, які виступають у різних лігах та вікових категоріях (з навч. літ.);

Керівництво баскетбольного клубу “Дніпро” сприяє розвитку дитячого, юнацького та професійного спорту в регіоні, популяризує баскетбол серед молоді, а також пропагує здоровий спосіб життя (із журн.);

У 2007 році англійська газета “Таймс” назвала легендарного тренера футбольного клубу “Динамо” Валерія Лобановського серед 50 найвизначніших тренерів світу (з газ.).

3. Заклад для відпочинку та розваг із баром, танцювальним майданчиком і т. ін.

– Ти куди? – запитав я занепокоєно. – До нічного клубу. Хочу розважитись (О. Авраменко, В. Авраменко);

Я! Звичайний нормальний хлопець, який .. гасав по клубах, упадав за дівчатами (Люко Дашвар);

// Будинок, приміщення такого закладу.

Вирує нічне життя, світяться елітні клуби. Танцює молодь золота і срібна (Л. Костенко).

4. іст. Культурно-освітній заклад, який поєднував політичну й виробничу просвіту з організацією відпочинку.

Нам би хотілося, щоб у кожному селі, при кожнім клубі та був би хороший драматичний гурток (Остап Вишня);

Тут, у сільському маленькому клубі, де, як у чарівній скриньці, жило справжнє велике нелукаве мистецтво, я зрозуміла, який талановитий народ, до якого належу... (Г. Тарасюк);

// Будинок, приміщення такого закладу.

У клубі охочим до танців було де розгулятися (С. Чорнобривець);

За хатами й вишняками біля невидного мені сільського клубу розпочалося свято (М. Вінграновський).

(1) Книжко́вий клуб – організаційна структура, що здійснює продаж книжкової продукції своїм підписникам поштою або в мережі Інтернет.

Ціни в книжкових клубах зазвичай значно нижчі порівняно із роздрібною торгівлею (із журн.);

Переважна більшість клубів має свої умови співпраці з читачами, наприклад, надання послуг лише своїм підписникам, мінімальна сума замовлення, їх періодичність тощо (з газ.);

(2) Ри́мський клуб – міжнародна неурядова організація, що об'єднує вчених і громадських діячів понад тридцяти країн світу, стурбованих перспективами розвитку людства.

Римський клуб був заснований в 1968 році за ініціативою видатного італійського економіста й підприємця доктора Ауреліо Печчеї (з наук.-попул. літ.);

Зусилля членів Римського клубу націлені на вирішення актуальних проблем сучасності шляхом розроблення нового напрямку в їх вивченні – глобального моделювання (з наук.-попул. літ.);

(3) Я́дерний клуб – група держав, які володіють ядерною зброєю.

Після підписання в 1992 році Лісабонського протоколу Україна, відмовившись від ядерної зброї, вийшла з ядерного клубу (з газ.);

Стрімкий розвиток ядерної енергетики та ядерної зброї багатьма країнами світу може стати причиною поповнення ядерного клубу (з газ.);

(4) Якобі́нський клуб, іст. – дискусійний клуб часів Великої французької революції, який установив свою диктатуру у Франції в 1793–1794 роках.

Члени Якобінського клубу очолювали Комітет громадського порятунку, який провадив політику революційного терору (з наук.-попул. літ.);

Свою назву Якобінський клуб одержав від монастиря Святого Якова, в якому збирався (з навч. літ.).

КЛУБ², а, ч.

1. Те саме, що клубо́к 2.

Дрезина несамовито загаркотіла й понеслась, завихривши клуби пилюги позад себе (Іван Ле);

Клуби густого диму повисли над доріжкою, закутавши людей (І. Пільгук);

По кілька днів тліло оте паліччя та корчумаки, огортаючи кузню клубами густого диму (Є. Доломан).

2. у знач. присл. клу́бом, клу́бами. У формі кулі (див. ку́ля¹ 2).

Побачила [Оксана] відьму, що клубом котилася (Г. Квітка-Основ'яненко).

КЛУБ³, а, ч., розм.

Те саме, що стегно́.

– Я без перини зроду-віку не засну й до світа: все мені щось муляє та й муляє то в клуби, то в литки (І. Нечуй-Левицький);

Дістав Володько і чоботи, дуже ними радів, але влазив у них по самі клуби (У. Самчук);

Вона, вирядившись у сіре широке плаття, невідступно ходила за учнями, поважно перевалювала крутими клубами (Ю. Збанацький);

// Верхня частина ноги, таза (у тварини).

Дядько, не відповідаючи, обходить навкруги, підніма ноги, маца боки, тягне за гриву, б'є по клубах [коня] (В. Винниченко);

В коней було знати ребра й гострі клуби (В. Кучер);

– Ану, повернись, – ляснув [Мартин] долонею корову по клубах (К. Гриб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

клуб

Значення в інших словниках