клуб

Клуб, -ба

м.

1) Клубокъ. Побачила відьму, що клубом котилась. Кв. І. 182. Попід мостом трава ростом да й стелеться клубом. Грин. III. 75.

2) мн. Бедра (у скота). Рудч. Чп. 254.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клуб — клуб 1 іменник чоловічого роду маса диму, пилу; клубок клуб 2 іменник чоловічого роду стегно клуб 3 іменник чоловічого роду організація Орфографічний словник української мови
  2. клуб — Стегно; (диму, пилу) завій, клубок; клубище, зб. клубовиння. Словник синонімів Караванського
  3. клуб — (від англ. club) громадське об'єднання, організація, які складаються з людей однакових поглядів та смаків і які збираються для спільного відпочинку, розваг, культурного спілкування, пов'язаного з політичними, спортивними, художніми... Словник іншомовних соціокультурних термінів
  4. клуб — [клуб] 1) -бу, м. (ў) -б'і, мн. -бие, -б'іў два клубие 2) (організація) і -ба, мн. -би, -б'іy (стегно, клуб) Орфоепічний словник української мови
  5. клуб — I -у, ч. 1》 Громадська організація, що об'єднує людей певного кола, професії для спільного відпочинку, розваг, занять спортом і т. ін. Шаховий клуб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. клуб — 1. клюб 2. (диму) бовдур 3. це стегно Словник чужослів Павло Штепа
  7. клуб — КЛУБ¹, у, ч. 1. Громадська організація, що об'єднує людей певного кола, професії для спільного відпочинку, розваг, занять спортом і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  8. клуб — (англ. сlub) група людей, об’єднаних спільним інтересом; book club або wine club – група людей, котрі платять невелику підписну плату (передплату) і регулярно купують книги чи вино шляхом замовлень через пошту. Економічний словник
  9. клуб — (англ. club) 1. Громадський заклад, що об’єднує групи людей певного соціального стану, професії з метою проведення дозвілля, а також спілкування, пов’язаного з політичними, науковими, художніми, спортивними та іншими інтересами В СРСР... Словник іншомовних слів Мельничука
  10. клуб — КЛУБО́К (димчаста рухома маса перев. кулястої форми), КЛУБ, ПЕ́ЛЕХ розм. Витерши руки об поли, взяла (Килина) з лави велику, як лопата, дерев'яну ложку — полоник — і почала мішати в казані, з якого клубками виходила пара (В. Винниченко); Старий Трацький.. Словник синонімів української мови
  11. клуб — КЛУБ¹, у, ч. 1. Громадська організація, що об’єднує людей певного кола, професії для спільного відпочинку, розваг, занять спортом і т. ін. [Милевський:] Та дещо єсть: нове товариство заснувалось, клуб велосипедистів (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  12. клуб — рос. клуб об'єднання громадян певного соціального стану, споріднених професійними, політичними, науковими, культурологічними чи іншими Інтересами. Напр., К. книголюбів, бізнес-К. тощо. Eкономічна енциклопедія
  13. клуб — (англ.) Споруда громадської організації культурно-просвітницького, професійного, спортивного або іншого характеру. Відзначаються наявністю залів для концертів і виставок, значних приміщень для бібліотек, спортивних занять і розвиненою групою кімнат для спілкування. Архітектура і монументальне мистецтво