ключовий
КЛЮЧОВИ́Й¹, а́, е́.
1. Прикм. до ключ¹ 1–3, 6.
Вона східцями добігла до порога, .. зачинила двері і вже крізь ключовий отвір тихо промовила: – Юрію, на добраніч! (М. Стельмах);
Ключові (лінійні) танки дівчата водили, звиваючись довгою лінією – ключем (з наук. літ.);
Ключова фраза розблокувала дверний замок, і до каюти ввійшла Ліна (О. Авраменко, В. Авраменко).
2. перен. Головний, вирішальний.
Потім відбувся достатньо суворий поділ територій, унаслідок якого метеостанція позбулася кількох ключових функціональних вузлів, з вежею включно (Ю. Андрухович);
Теза “рух задля руху” була для футуризму ключовою (з наук. літ.).
3. військ. Який дає можливість оволодіти чим-небудь, захопити що-небудь (про об'єкт, місцевість, позицію і т. ін.).
Будемо просити отамана Щупака взяти на себе охорону ключових об'єктів міста: телеграфу, банку, вокзалу... (А. Головко);
Преса писала, що на Кримському перешийку, на цій ключовій позиції, може бути зведена фортеця, не менша по значенню, ніж Гібралтар чи Суец (О. Гончар);
Доброчин звелів Претичеві пробиратися до верхів'їв Сану та Дністра, щоб захопити ключову для Перемисля [Перемишля] твердиню Санок (І. Білик).
КЛЮЧОВИ́Й², а́, е́.
Те саме, що джере́льний 1.
В узголів'ї посадіте [посадіть] Квіти-квітоньки червоні, А до ніг ви проведіте [проведіть] Чисту воду ключовую (А. Малишко);
Iлько втратив рiвновагу. Його ноги зiсковзнули з глинистого виступу i геть провалились у крижану ключову воду (Ю. Логвин).
Значення в інших словниках
- ключовий — ключове зілля: «англійська пилка пиляти крати, «волос»»[ II, 248] [ОГ] Словник з творів Івана Франка
- ключовий — ключови́й 1 прикметник від: ключ — знаряддя ключови́й 2 прикметник джерельний рідко Орфографічний словник української мови
- ключовий — Головний, центральний, вирішальний, першорядний, чоловий; (об'єкт) командний. Словник синонімів Караванського
- ключовий — [кл'учовий] м. (на) -вому/-чоув'ім, мн. -чоув'і Орфоепічний словник української мови
- ключовий — I -а, -е. 1》 Прикм. до ключ I 1-3), 5), 6), 7), 9). Ключові знаки муз. — знаки альтерації, які виставлені біля ключа і вказують на тональність твору або його частин. || Головний, вирішальний. 2》 військ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ключовий — ГОЛОВНИ́Й (який має найбільше значення), НАЙГОЛОВНІ́ШИЙ підсил., НАЙВАЖЛИВІ́ШИЙ підсил., ОСНОВНИ́Й, ЧІ́ЛЬНИЙ, ПРОВІДНИ́Й, ПЕ́РШИЙ, НАЙПЕ́РШИЙ підсил., ЩОНАЙПЕ́РШИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- ключовий — КЛЮЧОВИ́Й¹, а́, е́. 1. Прикм. до ключ¹ 1-3, 5, 6, 9. Вона східцями добігла до порога, .. зачинила двері і вже крізь ключовий отвір тихо промовила: — Юрію, на добраніч! (Стельмах, Хліб.., 1959, 544); // Головний, вирішальний. Словник української мови в 11 томах