ключовий
КЛЮЧОВИ́Й¹, а́, е́.
1. Прикм. до ключ¹ 1-3, 5, 6, 9.
Вона східцями добігла до порога, .. зачинила двері і вже крізь ключовий отвір тихо промовила: — Юрію, на добраніч! (Стельмах, Хліб.., 1959, 544);
// Головний, вирішальний.
У кожній галузі промисловості є ключові проблеми, розв’язання яких дозволить домогтися значного зростання продуктивності праці (Наука.., 1, 1963, 8).
2. військ. Який дає можливість оволодіти чим-небудь, захопити що-небудь (про об’єкт, місцевість, позицію тощо).
Будемо просити отамана Щупака взяти на себе охорону ключових об’єктів міста: телеграфу, банку, вокзалу… (Головко, II, 1957, 625);
Місто [Петроград] Тимчасовому урядові не належало: всі ключові позиції були вже в руках повсталого народу (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 300).
КЛЮЧОВИ́Й², а́, е́, рідко. Те саме, що джере́льний 1.
Ключова вода.
Значення в інших словниках
- ключовий — ключове зілля: «англійська пилка пиляти крати, «волос»»[ II, 248] [ОГ] Словник з творів Івана Франка
- ключовий — ключови́й 1 прикметник від: ключ — знаряддя ключови́й 2 прикметник джерельний рідко Орфографічний словник української мови
- ключовий — Головний, центральний, вирішальний, першорядний, чоловий; (об'єкт) командний. Словник синонімів Караванського
- ключовий — [кл'учовий] м. (на) -вому/-чоув'ім, мн. -чоув'і Орфоепічний словник української мови
- ключовий — I -а, -е. 1》 Прикм. до ключ I 1-3), 5), 6), 7), 9). Ключові знаки муз. — знаки альтерації, які виставлені біля ключа і вказують на тональність твору або його частин. || Головний, вирішальний. 2》 військ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ключовий — КЛЮЧОВИ́Й¹, а́, е́. 1. Прикм. до ключ¹ 1–3, 6. Вона східцями добігла до порога, .. зачинила двері і вже крізь ключовий отвір тихо промовила: – Юрію, на добраніч! (М. Словник української мови у 20 томах
- ключовий — ГОЛОВНИ́Й (який має найбільше значення), НАЙГОЛОВНІ́ШИЙ підсил., НАЙВАЖЛИВІ́ШИЙ підсил., ОСНОВНИ́Й, ЧІ́ЛЬНИЙ, ПРОВІДНИ́Й, ПЕ́РШИЙ, НАЙПЕ́РШИЙ підсил., ЩОНАЙПЕ́РШИЙ підсил. Словник синонімів української мови