козел

КОЗЕ́Л, зла́, ч.

1. Дика жуйна тварина родини порожнисторогих, що живе перев. у горах.

Далі Олегові трапився гірський козел-теке, похмурий, поважний, оброслий довгою брудною шерстю (П. Загребельний);

Час від часу дорога взагалі звужувалася до ширини благородного гірського плаю, де тільки тонконогий козел би й пройшов (І. Карпа);

У середньому альпійський гірський козел досягає довжини до 150 см і висоти в загривку близько 90 см. У самців є великі вигнуті роги довжиною до 1 м, у самиць – тільки короткі, трохи зігнуті ріжки (з навч. літ.).

2. Те саме, що цап¹.

З козла ні шерсті, ні молока (прислів'я);

Розтуляю очі. Наді мною – біла, з легкою просинню стеля нашої хати, під боками – солома і кожух, що пахне старим козлом (А. Михайленко);

По дорозі мені почали зустрічатися чорні козли, які бігли, наставляючи роги (Валерій Шевчук);

Кожного дня хтось по черзі у місто козла приганяє. З тих, що вгодовані добре, який виглядає найкраще (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);

* У порівн. Тебе тягне на телевізор, немов дурного козла в капусту (Є. Пашковський).

3. лайл. Про вперту, нерозумну, нахабну особу, поведінку, вчинки і т. ін. якої осуджують.

– Багато тут вас вештається, козлів окаянних, – сказала вона ліниво (П. Загребельний);

Візитер не проривався за ворота, не доводив своє право на існування, взагалі поводив себе подібно звичайнісінькому козлові, котрий сам не знає, чого хоче і кого шукає (А. Кокотюха);

– Любов живе три роки. – Точно, – підтвердив я. – Це у козлів три роки, – ледве стримуючи сльози, люто прошипіла Ефіопка, – а в людей любов на все життя! (В. Кожелянко);

// Уживається з метою образити кого-небудь, засудити чиюсь поведінку.

– Козел! За кого ти себе маєш?! (Люко Дашвар).

4. розм. Вид гри в доміно, карти.

В селі оце гуляють, мабуть, у хвильки або в козла (І. Микитенко);

В перервах .. відбувалися справжні побоїща між видатними майстрами козла (В. Собко);

Молодші ж грали в “дурня”, в “козла”, а то й у “шалабана” (А. Дімаров);

// Про того, хто програв у такій грі.

Підійшов [Шмалієнко] до групи курсантів, що грали в доміно .. – Сідай, сідай. Через п'ять хвилин устанеш козлом (І. Багмут).

5. спорт. Гімнастичний снаряд для перестрибування, що має форму короткої колоди на чотирьох високих ніжках, оббитої шкірою або іншим матеріалом.

Один молодий чоловік, утомившись стрибанням через козла, одійшов набік і почав надягати на себе сюртук, скинутий було для легкості рухів (Леся Українка);

Щоденні стрибки через коня і козла, ходіння по канату, штиковий бій .. робили свою непомітну справу (І. Багмут).

6. техн. Наріст у печі, ковші і т. ін., який утворився в процесі плавлення і застигання металу.

Найменший прорахунок може спричинитися до утворення в реакторі козла, коли рідкий чавун, остигаючи в печі, перетворюється в моноліт (з газ.).

7. розм. Електричний обігрівач.

В кутку спальні неподалік ліжка стояв саморобний обігрівач того типу, який у нас чомусь називають “козлом” (Ю. Іздрик).

Забива́ти / заби́ти козла́ див. забива́ти.

◇ (1) Козе́л відпу́щення <�рідше Офі́рний козе́л (цап)>, бібл. – той, на кого звалюють чужу провину, відповідальність за інших; цап-відбувайло.

Льова робився добровільним козлом відпущення для Мартиного чорного настрою, послужливою метою для проявів її гніву (В. Підмогильний);

– Я бачу, що мені хочуть відвести роль козла офірного, – намагаючись стримувати голос, сказав він (П. Загребельний);

– Знайшли козла відпущення. Тепер на Адама можна всі гріхи списувати (О. Чорногуз);

Усі так співчутливо дивилися на мене, ніби я був якимось піддослідним кролем. Або офірним цапом (Ю. Андрухович).