козел

Дерев'яна конструкція на чотирьох нахилених ніжках, які з'єднуються дошками. Використовується як настил для виконанні будівельних робіт на висоті, для спорудження тимчасових легких мостів. Прийнято відрізняти:

~ бельгійський — дві брущаті триноги з перекладиною, що слугує підвалиною дерев'яного моста.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. козел — ЦАП (самець кози), КОЗЕ́Л, КО́ЗЛИЩЕ заст.; ТУР (гірський кавказький); КОЗЕРІ́Г (гірський з великими рогами). Хай лише посунеться в поле цап, Хай лише наважиться він на хап, Руду йому бороду одсічем (О. Словник синонімів української мови
  2. козел — Козе́л, козла́ і кізла́; козли́, -лі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. козел — (-зла) ч. 1. мол., крим.; презирл. Зрадник, донощик. БСРЖ, 267; СЖЗ, 54. 2. крим.; зневажл. Гомосексуаліст пасивний. БСРЖ, 267; СЖЗ, 54; ЯБМ, 1, 445. 3. крим. Найобразливіша лайка, адресована особі чоловічої статі, у злочинному середовищі. СЖЗ, 54; ЯБМ, 1, 445. Словник жарґонної лексики української мови
  4. козел — КОЗЕ́Л, зла́, ч. 1. Дика жуйна тварина родини порожнисторогих, що живе перев. у горах. Далі Олегові трапився гірський козел-теке, похмурий, поважний, оброслий довгою брудною шерстю (П. Словник української мови у 20 томах
  5. козел — Зла, ч. 1. злоч. В'язень, що на зоні намагається прислужитись правоохоронним органам та притискає своїх. До такого на зоні ставляться зі зневагою. 2. знев. Чоловік. Чортові козли! Чому вони на фіг не помітили цього три місяці тому? (Єва). Словник сучасного українського сленгу
  6. козел — КОЗЕ́Л, зла́, ч. 1. Дика жуйна тварина родини порожнисторогих, що живе переважно в горах. Сніговий козел.. тримається завжди недалеко від снігових полів на неприступних скелях і крутих схилах гірських вершин (Посібник з зоогеогр., 1956, 95). Словник української мови в 11 томах
  7. козел — козе́л іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  8. козел — -зла, ч. 1》 Дика жуйна тварина родини порожнисторогих, що живе перев. в горах. 2》 Те саме, що цап I. Козел відпущення — про людину, на яку звалюють чужу провину, відповідальність за чийсь учинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. козел — Козе́л, -зла м. 1) Козелъ. 2) Мальчикъ, состоящій въ качествѣ прислуги и пастуха. Азовск. побережье. 3) Названіе растеній: Boletus luteus L., Heracleum sibiricum L., Pimpinella Saxifraga L. ЗЮЗО. I. 114, 124, 131. 4) Родъ игры. козла водити. Словник української мови Грінченка