1. Словник української мови у 20 томах

колапс

КОЛА́ПС, у, ч.

1. мед. Раптове зниження кров'яного тиску й різке погіршення серцевої діяльності, що супроводжується загальною слабістю або втратою свідомості й загрожує життю.

Колапс – одна з форм гострої судинної недостатності, що є наслідком невідповідності між об'ємом (місткістю) судинного русла та масою (об'ємом) крові, яка циркулює в ньому (з наук.-попул. літ.);

Минуло три доби. Хворий не виходив з колапсу (О. Бердник).

2. мед. Спадання уражених ділянок легені при пневмотораксі.

Уведений у плевральну порожнину газ (повітря) зумовлює спадання (колапс) легені (з наук.-попул. літ.).

3. астр. Катастрофічно швидке стискання зорі під впливом гравітаційних сил.

Гравітаційним колапсом може закінчуватися еволюція зірок з масою понад три сонячних маси (з наук.-попул. літ.);

Якщо в кожній з галактик колапс зорі трапляється один раз за 30–100 років, то на Землі щороку можна очікувати близько десяти сплесків гравітаційного випромінювання (з навч. літ.).

4. Раптова зупинка, кризова ситуація чи занепад у суспільних, політичних, економічних та інших системах чи відносинах.

– Нам лишилося півстоліття. – А далі? – Далі – колапс. Сільське господарство захлинеться від нестачі енергії, а земля вмре від хімії (П. Загребельний);

У рейси можуть не вийти близько 1,5 тисячі маршруток, що може призвести до транспортного колапсу в столиці (із журн.);

Необхідно стабілізувати діяльність усіх органів влади, щоб не допустити економічного колапсу (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колапс — кола́пс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. колапс — -у, ч. 1》 мед. Раптове зниження кров'яного тиску й різкий занепад серцевої діяльності, що супроводжується загальною слабістю або втратою свідомості й загрожує життю. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колапс — кола́пс (від лат. collapsus – звалений) 1. Гостра судинна недостатність, яка характеризується пригніченням центральної нервової системи, зменшенням маси циркулюючої крові та порушенням обміну речовин. 2. Спадання уражених ділянок легень при пневмотораксі. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. колапс — КОЛА́ПС, у, ч., мед. Раптове зниження кров’яного тиску й різкий занепад серцевої діяльності, що супроводжується загальною слабістю або втратою свідомості й загрожує життю. Словник української мови в 11 томах