колапс
КОЛА́ПС, у, ч., мед. Раптове зниження кров’яного тиску й різкий занепад серцевої діяльності, що супроводжується загальною слабістю або втратою свідомості й загрожує життю.
Раптове різке падіння судинного тонусу з різким гострим падінням кров’яного тиску має назву колапсу (Курс патології, 1956, 228);
Іноді [при інфекції] може настати раптовий занепад серцевої діяльності — колапс (Хвор. дит. віку, 1955, 179).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колапс — кола́пс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- колапс — -у, ч. 1》 мед. Раптове зниження кров'яного тиску й різкий занепад серцевої діяльності, що супроводжується загальною слабістю або втратою свідомості й загрожує життю. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колапс — КОЛА́ПС, у, ч. 1. мед. Раптове зниження кров'яного тиску й різке погіршення серцевої діяльності, що супроводжується загальною слабістю або втратою свідомості й загрожує життю. Словник української мови у 20 томах
- колапс — кола́пс (від лат. collapsus – звалений) 1. Гостра судинна недостатність, яка характеризується пригніченням центральної нервової системи, зменшенням маси циркулюючої крові та порушенням обміну речовин. 2. Спадання уражених ділянок легень при пневмотораксі. Словник іншомовних слів Мельничука