1. Орфографічний словник української мови

колапс

кола́пс

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колапс — -у, ч. 1》 мед. Раптове зниження кров'яного тиску й різкий занепад серцевої діяльності, що супроводжується загальною слабістю або втратою свідомості й загрожує життю. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. колапс — КОЛА́ПС, у, ч. 1. мед. Раптове зниження кров'яного тиску й різке погіршення серцевої діяльності, що супроводжується загальною слабістю або втратою свідомості й загрожує життю. Словник української мови у 20 томах
  3. колапс — кола́пс (від лат. collapsus – звалений) 1. Гостра судинна недостатність, яка характеризується пригніченням центральної нервової системи, зменшенням маси циркулюючої крові та порушенням обміну речовин. 2. Спадання уражених ділянок легень при пневмотораксі. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. колапс — КОЛА́ПС, у, ч., мед. Раптове зниження кров’яного тиску й різкий занепад серцевої діяльності, що супроводжується загальною слабістю або втратою свідомості й загрожує життю. Словник української мови в 11 томах