1. Словник української мови у 20 томах

колега

КОЛЕ́ГА, и, ч. і ж.

Товариш за фахом, місцем роботи (перев. у сфері розумової праці), за навчанням у вищій школі і т. ін.

З Ватаги письма [листи] принесли, І всі тихенько зачитали. А ми з колегою лягли Та щось такеє розмовляли (Т. Шевченко);

Був один [Калинович] в бухгалтерії, бо жоден з його колег не з'явився сьогодні на роботу (І. Франко);

Галина була досить горда, .. але людини-друга, з якою можна при потребі поділитися горем і радістю, їй бракувало серед шкільних колег (Б. Антоненко-Давидович);

Найчастiше снилися виробничi сни: дiя вiдбувалася у редакцiї, дiючими особами були колеги (Г. Вдовиченко);

// Форма звертання до особи свого кола.

– Шановні колеги! Ходімо до каплиці й помолимось за молодого княжевича Єремію, щоб Бог подав силу й тяму й хист молодому княжевичеві до наук (І. Нечуй-Левицький);

– Ну, як спалося, колего? – запитав один із студентів, помітивши, що Роман прокинувся (В. Минко);

– Я бажаю вам щастя, колего (О. Бердник);

– О-о, професор Отава, колего! – ще здалеку подав він голос. – Ви до мене? Радий, радий... (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колега — коле́га іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Колега — Колега Неправильно-правильно
  3. колега — [колега] -гие, д. і м. -ез'і, ч. і ж. Орфоепічний словник української мови
  4. колега — -и, ч. і ж. Товариш по спільній роботі, навчанню; особа тієї самої професії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. колега — коле́га (лат. collega) товариш по спільній службі, навчанню; особа тієї самої професії. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. колега — ТОВА́РИШ (людина, яка спільно з ким-небудь виконує якусь справу, бере участь у якихось діях), СПІ́ЛЬНИК, ОДНОДУ́МЕЦЬ, БРА́ТЧИК розм.; КОЛЕ́ГА (за фахом, місцем праці чи навчання); ОДНОКА́ШНИК розм. (спільник у навчанні, військовій службі тощо). Словник синонімів української мови
  7. колега — КОЛЕ́ГА, и, ч. і ж. Товариш за фахом, місцем праці, за навчанням у вищій школі тощо. З Ватаги письма [листи] принесли, І всі тихенько зачитали, А ми з колегою лягли Та щось такеє розмовляли (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  8. колега — рос. коллега 1. Спільник по роботі, професії, справі, навчанню. 2. Переносно-приятель, товариш, Друг. Eкономічна енциклопедія