1. Словник української мови у 20 томах

колешня

КОЛЕ́ШНЯ, і, ж., діал.

Повітка, хлів перев. під однією покрівлею з хатою.

Пішов до колешні, вишукав добру кривульку, обтесав і заправив істик (Н. Кобринська);

Петро .. пішов до колешні та вивів Галєну [кобилу], та запряг [запріг] до старого воза (Л. Мартович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колешня — -і, ж., діал. 1》 Повітка, дровітня (у 1 знач.). 2》 Хлів, стайня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. колешня — Сарай для худоби під однією покрівлею з хатою Словник застарілих та маловживаних слів
  3. колешня — КОЛЕ́ШНЯ, і, жін., діал. 1. Повітка, дровітня (у 1 знач.). Пішов до колешні, вишукав добру кривульку, обтесав і заправив істик (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 43). 2. Хлів, стайня. Петро.. пішов до колешні та вивів Галєну [кобилу], та запряг до старого воза (Лесь Мартович, Тв., 1954, 44). Словник української мови в 11 томах
  4. колешня — Коле́шня, -ні ж. Каретный сарай; также и для скота подъ одной крышей съ хатой. Шух. І. 106, 189. Иногда — пристройка при хатѣ, гдѣ рубятъ и складываютъ дрова. Волын. г. Словник української мови Грінченка