коротко
КО́РОТКО.
Присл. до коро́ткий.
З ними [входять] Годвінсон і Джошуе Кембль, обоє коротко обстрижені (Леся Українка);
Сонце світить коротко, бо небо – вузеньке над міжгір'ям (М. Коцюбинський);
Пароплав прогудів тричі – коротко, уривчасто, потім ще раз – протяжно (С. Журахович);
Про сутичку в лісі під Манівцями мені коротко переповів по телефону Калязін (А. Кокотюха);
Так, я ходила на танці, але дуже коротко, відповіла я, десь півроку (С. Андрухович);
Сахно витягла листа й передала його господареві. – Коли дозволите, я коротко розповім, у чому справа (Ю. Смолич);
Мама зiтхала, мов важко їй було покидати свiй закуток скорботи, батько коротко лаявся (Р. Андріяшик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коротко — ко́ротко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- коротко — Недовго і пох. від КОРОТКИЙ; о. бодай одним словом, кількома словами. Словник синонімів Караванського
- коротко — Присл. до короткий. Коротко кажучи у знач. вставн. сл. — не заглиблюючись в подробиці, деталі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коротко — (висловлюватися) стисло, див. ляконічний, ляпідарний Словник чужослів Павло Штепа
- коротко — коротко упродовж незначного проміжку часу; недовго (м, ср, ст): Учора до мене забігала Оленка, але дуже на коротко – навіть не мали часу попліткувати (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- коротко — КО́РОТКО. Присл. до коро́ткий. З ними [входять] Годвінсон і Джошуе Кембль, обоє коротко обстрижені (Л. Укр., III, 1952, 21); Сонце світить коротко, бо небо — вузеньке над міжгір’ям (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- коротко — Коротко нар. 1) Коротко. Гарно, та коротко. Ном. Коротко жити. Быть недолговѣчну. 2) Кратко. Тепер скажемо коротко, що Шрам Паволоцький... сим удавсь до Тетері. К. ЧР. 411. ум. коротенько. Словник української мови Грінченка