короткий
КОРО́ТКИЙ, а, е.
1. Який має малу довжину; протилежне довгий.
У садочок входить молодий хлопець в солом'яному брилі, в короткому синьому жупанку (Т. Шевченко);
Шия в його була така коротка, ніби голова лежала на самих плечах (І. Нечуй-Левицький);
Обидві ноги його були прикуті до каменя залізними короткими ланцюгами (О. Гончар);
Сам боярин – статний, лисий, над очима двома гострими ножами чорніли брови, борода була коротка, але густа, як хащі дерези (Ю. Мушкетик);
Першою до Ейрін підступила невисока жінка з коротким русявим волоссям (О. Авраменко);
// Близький, недалекий (про відстань, шлях).
[Завірюха:] Дорога на Чигирин є навпростець коротка, за ніч ми будем там (Л. Дмитерко);
Я пройшов вулицею, пірнув під темні яблуневі гілки, звернув коротким шляхом і незабаром знову опинився коло лікарняної стіни (С. Жадан);
У бігу на коротку дистанцію дуже важливу роль відіграє старт (з наук.-попул. літ.);
// Невисокий, низький.
Ось показалась коротка й сита фігура [Івана] (М. Коцюбинський);
// Невеликий обсягом, розміром.
Тобі ніколи возиться з довгими листами, то нехай вже буде короткий (Леся Українка).
2. Який триває недовго; короткочасний; протилежне тривалий.
І сказав їм Ісус: Короткий ще час світло з вами. Ходіть, поки маєте світло, щоб вас темрява не обгорнула (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Короткий був роман старого канцеляриста й бідної, бездомної сироти (І. Франко);
Нарада була коротка, але палка (О. Донченко);
Короткі промови – найкращі завжди (Т. Масенко);
Байбаки гріються на піску біля нір, обережно спинаються на задні лапи, коротким свистом вістують про небезпеку вгорі (Є. Пашковський);
Найкоротші ночі бувають у червні (із журн.);
// Недостатній за часом.
Старому жениться й ніч коротка (Номис);
Нарікаю тільки, що дні короткі, не стає мені часу (М. Коцюбинський);
// Уривчастий (про мову, звуки і т. ін.).
Часом чутно окремі вигуки, короткі розмови тих, що ближче до авансцени (Леся Українка);
Хворий лежав на лівому боці .. І з сухого рота ледве виривалося коротке й часте дихання (Ю. Шовкопляс);
В темряві лунали короткі команди, шикувались підрозділи (О. Гончар);
// Швидкий (про рух, дію і т. ін.).
Море несло на собі хвилю і, докотивши, коротким, навиклим рухом скидало її на берег (М. Коцюбинський);
Не треба сліз і не потрібен сміх, – Лише удар, разючий та короткий, Що опече безжально, як батіг (М. Рильський);
Вона заходить в коридор, кинувши на мене лише один короткий, але повний ненависті і зневаги погляд (С. Андрухович).
3. Стисло викладений, висловлений; небагатослівний.
Далі йшло коротке описання життя на селі (Леся Українка);
Коротка звістка, але скільки в ній глибокого політичного змісту (В. Еллан-Блакитний);
Він узяв у руки зшиток із кількох аркушів, – короткий звіт про мету експедиції та маршрут (А. Кокотюха);
Вибач за такий короткий лист, але я відчуваю, що часу залишається дуже мало (Д. Білий).
Значення в інших словниках
- короткий — (який не є довгим) недовгий, нетривалий, (про ріст) малий, невеликий, куций, (зміст) стислий, скупий, лаконічний, книжн. (короткий, але дуже чіткий) лапідарний, тезисний. Словник синонімів Полюги
- короткий — коро́ткий прикметник Орфографічний словник української мови
- короткий — Недовгий, (і грубий) обрубкуватий; (ростом) низький, невисокий; (шлях) близький, недалекий; (успіх) одноденний; (- розмову) скупий, небагатослівний, швидкий; (одяг) куций; (виклад) стислий, лаконічний, нерозвезистий; (період) нетривалий, короткочасний... Словник синонімів Караванського
- короткий — Закороткий, коротенький, коротесенький, коротісінький, короткуватий, куций, куценький, отакусінький (жест), отакусічкий, отакуський, оттакусінький, оттакусічкий, оттакуський Приповідки: Куціший заячого хвоста. Далеко куцому до зайця Словник синонімів Вусика
- короткий — -а, -е. 1》 Який має малу довжину; прот. довгий. || Близький, недалекий (про відстань, шлях). || Невисокий, низький. || Невеликий обсягом, розміром. Великий тлумачний словник сучасної мови
- короткий — 1. (словник) малий, (виклад) стислий 2. це мотуз Словник чужослів Павло Штепа
- короткий — короткий: ◊ коротке, а зато́ солодке про стан закоханості; про кохання (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- короткий — жа́рти пога́ні (коро́ткі) з ким—чим і без додатка. Необачність, непоступливість, необережність у діях і вчинках може призвести до поганих наслідків. Фразеологічний словник української мови
- короткий — БЛИЗЬКИ́Й (про дорогу і т. ін. — який має невелику відстань, протяжність), КОРО́ТКИЙ, БЛИ́ЖНІЙ рідше (перев. при зіставленні предметів за ступенем віддалення); НЕДАЛЕ́КИЙ, НЕДА́ЛЬНІЙ рідко (при меншому ступені близькості). Словник синонімів української мови
- короткий — Коро́ткий, -ка, -ке; -кі, -ких Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- короткий — КОРО́ТКИЙ, а, е. 1. Який має малу довжину; протилежне довгий. У садочок входить молодий хлопець в солом’яному брилі, в короткому синьому жупанку (Шевч., II, 1953, 168); Шия в його була така коротка, ніби голова лежала на самих плечах (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- короткий — Короткий, -а, -е 1) Короткій. Короткий той веселий вік дівочий. Левиц. І. Пристав з короткими гужами. Ном. 2) Краткій. 8) коротка година, короткий час. Въ выраженіи: бодай на тебе коротка година (короткий час)! = бодай на тебе коротеча! Вх. Зн. 28. ум. коротенький, коротесенький. Словник української мови Грінченка