1. Великий тлумачний словник сучасної мови

короткий

коро́ткий

-а, -е.

1》 Який має малу довжину; прот. довгий.

|| Близький, недалекий (про відстань, шлях).

|| Невисокий, низький.

|| Невеликий обсягом, розміром.

Коротка форма прикметника — форма прикметника, що закінчується в називному відмінку однини чоловічого роду на приголосний, а не на -ий, напр.: ясен, зелен.

Короткі руки в кого — хто-небудь не має права, можливості зробити щось.

2》 Який триває недовго; короткочасний; прот. тривалий.

|| Недостатній за часом.

|| Уривчастий (про мову, звуки тощо).

|| Швидкий (про рух, дію, тощо). Короткий звук.

Коротка позиція фін. — а) перевищення продажу над покупками на відкритому ринку; б) ситуація на біржі, ринку, коли товару необхідно покрити продаж компенсуючою його покупкою.

3》 Стисло викладений, висловлений; небагатослівний.

Коротка пам'ять у кого — хтось швидко забуває, має погану пам'ять.

Короткий розум — слабкий, обмежений розум.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. короткий — (який не є довгим) недовгий, нетривалий, (про ріст) малий, невеликий, куций, (зміст) стислий, скупий, лаконічний, книжн. (короткий, але дуже чіткий) лапідарний, тезисний. Словник синонімів Полюги
  2. короткий — коро́ткий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. короткий — Недовгий, (і грубий) обрубкуватий; (ростом) низький, невисокий; (шлях) близький, недалекий; (успіх) одноденний; (- розмову) скупий, небагатослівний, швидкий; (одяг) куций; (виклад) стислий, лаконічний, нерозвезистий; (період) нетривалий, короткочасний... Словник синонімів Караванського
  4. короткий — Закороткий, коротенький, коротесенький, коротісінький, короткуватий, куций, куценький, отакусінький (жест), отакусічкий, отакуський, оттакусінький, оттакусічкий, оттакуський Приповідки: Куціший заячого хвоста. Далеко куцому до зайця Словник синонімів Вусика
  5. короткий — 1. (словник) малий, (виклад) стислий 2. це мотуз Словник чужослів Павло Штепа
  6. короткий — КОРО́ТКИЙ, а, е. 1. Який має малу довжину; протилежне довгий. У садочок входить молодий хлопець в солом'яному брилі, в короткому синьому жупанку (Т. Шевченко); Шия в його була така коротка, ніби голова лежала на самих плечах (І. Словник української мови у 20 томах
  7. короткий — короткий: ◊ коротке, а зато́ солодке про стан закоханості; про кохання (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. короткий — жа́рти пога́ні (коро́ткі) з ким—чим і без додатка. Необачність, непоступливість, необережність у діях і вчинках може призвести до поганих наслідків. Фразеологічний словник української мови
  9. короткий — БЛИЗЬКИ́Й (про дорогу і т. ін. — який має невелику відстань, протяжність), КОРО́ТКИЙ, БЛИ́ЖНІЙ рідше (перев. при зіставленні предметів за ступенем віддалення); НЕДАЛЕ́КИЙ, НЕДА́ЛЬНІЙ рідко (при меншому ступені близькості). Словник синонімів української мови
  10. короткий — Коро́ткий, -ка, -ке; -кі, -ких Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. короткий — КОРО́ТКИЙ, а, е. 1. Який має малу довжину; протилежне довгий. У садочок входить молодий хлопець в солом’яному брилі, в короткому синьому жупанку (Шевч., II, 1953, 168); Шия в його була така коротка, ніби голова лежала на самих плечах (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  12. короткий — Короткий, -а, -е 1) Короткій. Короткий той веселий вік дівочий. Левиц. І. Пристав з короткими гужами. Ном. 2) Краткій. 8) коротка година, короткий час. Въ выраженіи: бодай на тебе коротка година (короткий час)! = бодай на тебе коротеча! Вх. Зн. 28. ум. коротенький, коротесенький. Словник української мови Грінченка