короткий

1. (словник) малий, (виклад) стислий

2. це мотуз

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. короткий — Недовгий, (і грубий) обрубкуватий; (ростом) низький, невисокий; (шлях) близький, недалекий; (успіх) одноденний; (- розмову) скупий, небагатослівний, швидкий; (одяг) куций; (виклад) стислий, лаконічний, нерозвезистий; (період) нетривалий, короткочасний... Словник синонімів Караванського
  2. короткий — Закороткий, коротенький, коротесенький, коротісінький, короткуватий, куций, куценький, отакусінький (жест), отакусічкий, отакуський, оттакусінький, оттакусічкий, оттакуський Приповідки: Куціший заячого хвоста. Далеко куцому до зайця Словник синонімів Вусика
  3. короткий — КОРО́ТКИЙ, а, е. 1. Який має малу довжину; протилежне довгий. У садочок входить молодий хлопець в солом'яному брилі, в короткому синьому жупанку (Т. Шевченко); Шия в його була така коротка, ніби голова лежала на самих плечах (І. Словник української мови у 20 томах
  4. короткий — жа́рти пога́ні (коро́ткі) з ким—чим і без додатка. Необачність, непоступливість, необережність у діях і вчинках може призвести до поганих наслідків. Фразеологічний словник української мови
  5. короткий — коро́ткий прикметник Орфографічний словник української мови
  6. короткий — (який не є довгим) недовгий, нетривалий, (про ріст) малий, невеликий, куций, (зміст) стислий, скупий, лаконічний, книжн. (короткий, але дуже чіткий) лапідарний, тезисний. Словник синонімів Полюги
  7. короткий — короткий: ◊ коротке, а зато́ солодке про стан закоханості; про кохання (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. короткий — -а, -е. 1》 Який має малу довжину; прот. довгий. || Близький, недалекий (про відстань, шлях). || Невисокий, низький. || Невеликий обсягом, розміром. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. короткий — БЛИЗЬКИ́Й (про дорогу і т. ін. — який має невелику відстань, протяжність), КОРО́ТКИЙ, БЛИ́ЖНІЙ рідше (перев. при зіставленні предметів за ступенем віддалення); НЕДАЛЕ́КИЙ, НЕДА́ЛЬНІЙ рідко (при меншому ступені близькості). Словник синонімів української мови
  10. короткий — КОРО́ТКИЙ, а, е. 1. Який має малу довжину; протилежне довгий. У садочок входить молодий хлопець в солом’яному брилі, в короткому синьому жупанку (Шевч., II, 1953, 168); Шия в його була така коротка, ніби голова лежала на самих плечах (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  11. короткий — Коро́ткий, -ка, -ке; -кі, -ких Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. короткий — Короткий, -а, -е 1) Короткій. Короткий той веселий вік дівочий. Левиц. І. Пристав з короткими гужами. Ном. 2) Краткій. 8) коротка година, короткий час. Въ выраженіи: бодай на тебе коротка година (короткий час)! = бодай на тебе коротеча! Вх. Зн. 28. ум. коротенький, коротесенький. Словник української мови Грінченка