короткий

жа́рти пога́ні (коро́ткі) з ким—чим і без додатка. Необачність, непоступливість, необережність у діях і вчинках може призвести до поганих наслідків. Він прийшов до простого висновку: щоб бути на висоті, щоб тебе не підводили, треба міцно триматися і дати всім зрозуміти, що з ним жарти погані (М. Ю. Тарновський); Бувають дні, коли сюди приносить вітер дзвін дзиґарів із Петропавлівської фортеці. Це ніби їм нагадування про те, що їх чекає, що з владою погані жарти (Василь Шевчук); — Мало що може трапитись, коли людина не зовсім твереза... Всяке може статися. Це ж шахта. Тут жарти короткі... (Д. Ткач).

за (яку́сь (одну́, коро́тку і т. ін.)) мить, перев. з дієсл. 1. Протягом короткого відрізку часу; дуже швидко. Скочив на сноповий віз Щербини, та й за якусь мить рання курява покрила і віз, і хлопця (М. Стельмах); — Так цей дядя Коля велосипед за одну мить зробить (С. Тельнюк); Грозова хмара вихлюпнула зливу За мить одну (П. Воронько). 2. Через короткий відрізок часу, відразу після чого-небудь; тут же. Зразу він наче не розчовпав, про що річ, але за мить страшна думка блиснула йому в голові (М. Коцюбинський). 3. Безпосередньо перед чим-небудь; тільки що, щойно. Ось підійшла вона — і зір у зорі тоне. А перед цим, за мить, я кляв її за муки (В. Сосюра).

ки́шка тонка́ (коро́тка, слабка́ і т. ін.) у кого і без додатка. Не вистачає сил, здібностей, уміння, рішучості і т. ін. для виконання, здійснення чогось. Вийшов (Герасим) назустріч прибулим (партизанам), запитав, що сталось, та у відповідь почув багатоголосе і грізне: — Хочеш, командире, п’ятами накивати? — Що, кишка тонка?! (А. Іщук); — У тебе був один наказ: стояти на смерть! Так і стій! А ти ворота ворогові навстіж і гайда! Навоювався! Кишка коротка!.. (І. Цюпа); — Гехне раз молотом, а півгодини на долоні студить. А вже десь під обід як зареве. Еге,— кажу, тонка кишка в тебе до науки, сину (Ю. Збанацький).

коро́тка (закоро́тка, куря́ча) па́м’ять у кого і без додатка. Хто-небудь швидко щось забуває. Пам’ять коротка у ворогів, грають з вогнем… Та не вдається їм обдурити народ, погнати його на нову війну (І. Цюпа); — Свирид стояв на своєму: золота у них не було і немає… — Не було, кажеш? — перепитав високий і посміхнувся недобре. — У тебе, хазяїне, закоротка пам’ять, прийдеться поворушити її… (А. Дімаров); І все-таки Женя ніяк не могла пригадати. От уже куряча пам’ять — бачити людину і не згадати, де й коли... (Л. Смілонський).

ку́рячий (коро́ткий) ро́зум у кого і без додатка, зневажл. Хто-небудь розумово обмежений, неспроможний тверезо мислити. — Правду казавши, я мала його (Лордена) за розумнішого чоловіка, а тепер переконуюсь, що в нього курячий розум (О. Кобилянська); — Яка уже бісова натура! Недаром кажуть: “Волос довгий, та розум короткий” (Панас Мирний).

ма́ти коро́тку (ку́цу) па́м’ять. Швидко забувати про кого-, що-небудь. (Юлія:) Так? То таку коротку пам’ять маєте? (І. Франко); Бракує вам міцного духу, пане Гармаш,— тихо заговорив шляхтич,— та й пам’ять маєте коротку… (Н. Рибак); Наївно було б нашим недругам гадати, що український народ має настільки вже куцу пам’ять (З газети).

мо́ва (розмо́ва) коро́тка, перев. у кого, з ким. Хтось рішуче діє в певних обставинах; не церемониться, не рахується з ким-небудь. — У нас, знаєте, мова коротка,— креснув офіцера поглядом Баржак.— Хто не схиля голову перед працею — тому нахилимо (О. Гончар); —Треба, щоб так боялись нас всі оті спекулянти та пройди різні, щоб аж дух із них геть. З спекулянтами розмова коротка (Ю. Збанацький).

на коро́ткій (на дру́жній) нозі́ з ким, перев. зі сл. бу́ти. У приятельських, товариських стосунках. Він був на короткій нозі з усіма працівниками фабрики, міг усіх, без винятку, пробрати на зборах (М. Ю. Тарновський); — Буде Оладько на стадіоні. Його інколи й з роботи забирають. Та й з дівчатами він на дружній нозі, ті теж можуть запросити його в парк (П. Автомонов).

ру́ки коро́ткі у кого і без додатка. 1. Хто-небудь має обмежену владу, можливості; неспроможний щось зробити. — Ти знаєш, що значить сваритися з начальством. Або ти його зіпхнеш, або воно тебе з’їсть. Зіпхнути Маркушевського тобі не вдасться. Руки короткі (Ю. Бедзик); Не вистачає сил добратися до глибини (землі). Чує моє серце, що в девонах є газ, а руки короткі, от і шастаю по верхах (І. Цюпа). 2. Уживається як застереження, перев. при бійці; нічого не вийде. (Денис:) Ой, Кононе, гляди, щоб я тебе не взяв за чуба. (Конон:) Короткі руки (М. Кропивницький); — Уб’ю! — простогнав оскаженілий від ревнощів та алкоголю, хлопець. — Руки короткі,— гнівно відповіла дівчина (Л. Дмитерко). малі́ ру́ки. Може, битимеш? Малі руки, не виросли! (Панас Мирний).

спра́ва коро́тка у кого. Хто-небудь рішучий, категоричний у прийнятті рішень. Ну, Хома знав, що зробити (з гуральнею). В нього справа коротка: — Спалити (М. Коцюбинський).

ста́ти на близьку́ (коро́тку) но́гу з ким. Зійтися, порозумітися, зріднитися з ким-небудь. З майором Хаєцький став на близьку ногу ще митарствуючи по Трансільванських Альпах (О. Гончар); // з чим. Освоїтися з чим-небудь, оволодіти чимсь. Федеві стати на коротку ногу з Мельпоменою не пощастило. А його друг з першого знайомства відчув себе з цією музою за панібрата (Ю. Шовкопляс).

у двох (у коро́тких) слова́х. Дуже стисло. В двох словах доповівши йому (командирові), що в чаплинських тилах все гаразд, Мефодій .. добув (з шапки) заяложену, складену вчетверо депешу (О. Гончар); Блаженко в коротких словах доповідає суть справи (О. Гончар).