1. Великий тлумачний словник сучасної мови

коротко

ко́ротко

Присл. до короткий.

Коротко кажучи у знач. вставн. сл. — не заглиблюючись в подробиці, деталі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коротко — ко́ротко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. коротко — Недовго і пох. від КОРОТКИЙ; о. бодай одним словом, кількома словами. Словник синонімів Караванського
  3. коротко — (висловлюватися) стисло, див. ляконічний, ляпідарний Словник чужослів Павло Штепа
  4. коротко — КО́РОТКО. Присл. до коро́ткий. З ними [входять] Годвінсон і Джошуе Кембль, обоє коротко обстрижені (Леся Українка); Сонце світить коротко, бо небо – вузеньке над міжгір'ям (М. Словник української мови у 20 томах
  5. коротко — коротко упродовж незначного проміжку часу; недовго (м, ср, ст): Учора до мене забігала Оленка, але дуже на коротко – навіть не мали часу попліткувати (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. коротко — КО́РОТКО. Присл. до коро́ткий. З ними [входять] Годвінсон і Джошуе Кембль, обоє коротко обстрижені (Л. Укр., III, 1952, 21); Сонце світить коротко, бо небо — вузеньке над міжгір’ям (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. коротко — Коротко нар. 1) Коротко. Гарно, та коротко. Ном. Коротко жити. Быть недолговѣчну. 2) Кратко. Тепер скажемо коротко, що Шрам Паволоцький... сим удавсь до Тетері. К. ЧР. 411. ум. коротенько. Словник української мови Грінченка