косяк

КОСЯ́К¹, а́, ч., розм.

1. Те саме, що одві́рок 1.

Виходячи кудись, я непомітно для Олафа став щоразу наліплювати воском на двері й на косяк чорну ниточку (В. Винниченко);

Васюренко спинився й узявся рукою за косяк дверей; вся хата .. попливла від нього далеко геть (В. Підмогильний);

Остюк зіперся об косяк дверей (Ю. Яновський);

Вона добрела до дверей і, тримаючись руками за косяк, пожадливо хапала гарячим ротом свіже морозне повітря (Григорій Тютюнник).

2. Те саме, що лу́тка 1.

Той харчав, звалившись під лавкою; той сидів, обпершись спиною об косяк вікна (Панас Мирний);

Спершись плечем об косяк вікна, на нас дивився блідий Макаренко (М. Трублаїні);

Примостився [Вольга] на косяк вiконечка, став слухати-прислухатися, як хан iз ханум розмову ведуть (В. Рубан).

3. Те, що має форму трикутника.

Коло широкого, суворого і масивного під'їзду будка в білих і чорних смугах косяками (В. Винниченко);

Косяки юнацьких бакенбардів злиплись від крові (О. Гончар);

Двері до хати були трошки відхилені, й тонкий, як дошка, косяк жовтого світла падав на широке Гаврилове обличчя (К. Гриб).

КОСЯ́К², а́, ч.

1. Велика група тварин, що пересуваються в одному напрямку.

Татари натовпом кинулися до коней, що паслися косяком оддалеки, але кілька сот козаків вже заняли татарський косяк (А. Кащенко);

Вівці збивалися докупи великим чорним косяком (В. Козаченко);

Він зовсім не бідний – у нього косяки коней вигулюються в степу і отари овець випасаються (В. Малик);

* У порівн. Таж з блакитних обріїв косяком баских коней наскакує вітер (Н. Королева);

// Табун кобил і лошат з одним жеребцем.

Цілі косяки кобил з лошатами ходять на паші (Ю. Яновський);

Кожен косяк, що налічує кілька сотень кобил з лошатами, має свого вожака (П. Загребельний);

Буйні молоді жеребці з налитими кров'ю очима, із загрозливо-ревнивим іржанням стерегли косяки своїх молодих гладких кобилиць (В. Чемерис);

На широкій зеленій леваді цілий косяк червоної масті кобил з лошатами (Ю. Логвин).

2. Скупчення риб; зграя (у 1 знач.).

Рибалки сподівалися натрапити на косяки скумбрії (М. Трублаїні);

Може, саме на цьому принципі [телепатичний зв'язок] об'єднуються й косяки риб та зграї звірят? (М. Дашкієв);

Стрiлами по черзi падають [чайки] униз, на сполоханi косяки риби, iншi описують коло (Р. Андріяшик);

Косяки риб, стада китів мігрують з моря в море, на сотні тисяч кілометрів, розмножуються в одному місці, нагулюються – в іншому (з наук.-попул. літ.).

3. розм. Зграя, ключ птахів.

Над палаткою час від часу пролітали косяки диких гусей (І. Багмут);

Над хутором нижче хмарки рівним і навскісним шнуром летіли журавлі; коли крила опускалися вниз, косяк темнішав і меншав (М. Стельмах);

Над землею прошуміли птахів довгі косяки (М. Рудь).

4. перен. Те саме, що ску́пчення 2.

Зупиняється [Шимонович], відстає від косяка запрошеної на архієпископський обід знаті (Р. Іваничук);

Язиків довкіл косяк, Нашорошених, як глиця: – Ах, не та, не та, не так!.. Цокотіли соковито. Слово бігло, мов мідяк, Лунко пущений по плитах (П. Мовчан);

Косяки наших тіл потрапили знов у цей каламутний час (В. Неборак).

5. у знач. присл. косяка́ми, розм. У великій кількості, безперервно.

Гнали [солдати] косяками полонених, несли якісь трофеї (О. Гончар);

А машин! Тролейбусів! Суцільними косяками сунуть (І. Рябокляч);

Ополонка зарябіла, зашумувала: риба пішла до неї густими косяками (В. Малик);

Мирон ледь не луснув від досади та спокуси викласти Лящику все, що він думає про нього і таку, як він, безталанну сірятину, що пре сьогодні косяками у мистецтво та літературу (Г. Тарасюк);

– Чому від нього артисти йшли косяками? Людина професійна, досить успішна, своє діло знає, “зірок” штампує (А. Кокотюха);

Двері відчиняються й звідти виходить знайома нам співачка з радіомікрофоном, а за нею, мов щурі з підземелля, косяком сунуть глядачі (С. Жадан).

КОСЯ́К⁴, у, ч., розм.

Цигарка з наркотичною травою.

Я писав твори на “відмінно” і розкурював косяки з Грузином та його компанією (Ю. Андрухович);

Мох забиває на всіх, забиває косяк самостійно, бурмочучи при цьому щось про човен (Ю. Іздрик);

Іноді, під ранок, до лавки приходили охоронці з банку, сиділи й забивали довгі, як травневі світанки, косяки (С. Жадан);

Коли косяк був готовий, Смоковнік смачно розкурив його (Любко Дереш);

– Саня, філософія така: ти йдеш, ідеш, ідеш... – Куди? – придуркувато усміхнувся Макар, передав косяк Моргану (Люко Дашвар).