круг

КРУГ¹, а, ч.

1. мат. Геометрична фігура, площина якої обмежена колом (див. ко́ло¹ 1).

Периметром круга називають довжину кола, що його обмежує (з наук. літ.);

Центр, радіус, хорда і діаметр кола є центром, радіусом, хордою та діаметром відповідного круга (з наук.-попул. літ.).

2. Така фігура, утворена з різних предметів; коло (див. ко́ло¹ 2).

Він стояв у крузі розлогих груш серед площі круглої, ніби соняшне око, й писав ціпком на піскові гладкі, як живі кривульки (К. Гриневичева);

Човни поволі виринали з рожевої імли і ставали на широкому плесі в тісний круг (В. Малик);

Зібрався великий круг козаків, а посередині поставили самі зубаті та гострі на язик козаки із різних станиць (Д. Білий).

3. Ділянка поверхні, що має форму такої площини.

Серед цього амфітеатру гір в середині круга стоїть невисока гора (І. Нечуй-Левицький);

Мама продирається над сам круг кола, де танцюють, і щось хоче пояснити, спростувати (Ірина Вільде);

Терентій покружляв-покружляв навколо випалених кругів згарища, які то темніли, то світилися волокнами ватри (М. Стельмах);

Коли Вiльгота впорувався [впорювався] зi своїм супротивником, тодi на круг випихали дiда Катеринку (Є. Гуцало);

Зібралася велика сила козацтва і всякого чину людей, зроблено великий круг для гетьмана і полковників (П. Загребельний);

// перев. мн. Концентричні кола, що розходяться від місця порушення водної гладіні.

Серед тиші часом поверх води випліскувала риба, лишаючи по собі на тихому лоні розпливчаті круги (С. Васильченко);

Ось уже шубовснула котрась із дівчат – круги пішли по воді (А. Головко);

Каміння котилося згори, з вилясками шубовськало [шубовскало] у воду, розцвиркуючи бризки й розганяючи круги хвиль (Ю. Винничук);

// заст. Ділянка поля.

В сьому крузі луччі [кращі] буряки, аніж на низу (Сл. Б. Грінченка).

4. Предмет, що має округлу, овальну або кільцеподібну форму; коло (див. ко́ло¹ 6).

Криваний круг сонця уже черкався об гору (М. Коцюбинський);

Місяця круг защербиться і знову пливе повновидий (М. Зеров);

З-поза кругів веселок ясніє світло вічної волі, спокою (М. Яцків);

Уже два дні суцільний круг неба без перерви держав корабель в синіх обценьках (М. Йогансен);

Господиня .. викинула на стіл гарячий круг мамалиги (О. Гончар);

Як тільки, бувало, червоний круг ранкового сонця викочується з-за левад, що зеленіють аж ген за річкою, будить мене мати від солодкого сну (К. Гриб).

5. перен., розм. Те саме, що ко́ло¹ 11.

Інтереси української новелістики в особі Коцюбинського входять до кругу світових ідей, образів, сюжетів, тем і дають одразу ж наслідки неабиякі (С. Єфремов);

Круги наших зацікавлень весь час зростали і втягали нас у свій концентричний вир (У. Самчук).

6. заст. Одиниця обліку готової продукції в деяких народних ремеслах і заняттях. Зато́чувати ко́ло (півко́ло, рідше круг) див. зато́чувати²;

Рятівне́ (рятува́льне) ко́ло <�Рятівни́й (рятува́льний) круг> див. ко́ло¹;

Синці́ (круги́, ко́ла, кружки́) під (попі́д) очи́ма див. сине́ць.

○ (1) На круг, розм. – у знач. присл. у середньому; приблизно.

Урожайність ячменю в холдингу – 29 центнерів з гектара на круг (з газ.).

(2) Круг колі́с – комплект коліс для воза.

– За найкращий ясеновий круг коліс .. ти мені платив десять карбованців і морщився (М. Стельмах);

(3) Круг пря́дива – певна кількість прядива (2–3 пуди), намотаного на дерев'яний обруч.

– На тобі круг прядива, щоб ти його й пом'яла, і потіпала, і спряла (з казки).

△ (4) Гонча́рський (гонча́рний) круг – знаряддя для формування посуду та інших виробів з глини.

Співала ж вона – і гончарний круг обертаючи, і снопи в'яжучи, і городину полючи (О. Ільченко);

Елліни давно навчились у єгиптян користуватися гончарним кругом: однією рукою треба було крутити той круг, а другою – виводити з глини амфору чи іншу посудину (І. Білик);

Ввжається, що гончарський круг винайдений у Месопотамії в кінці IV ст. до н. е. (з наук.-попул. літ.);

Квадрату́ра кру́га див. квадрату́ра;

(5) Присто́вбурний круг – ділянка землі навколо стовбура дерева у вигляді кола.

Осіннє перекопування пристовбурних кругів частково знищує личинок (з наук. літ.);

Дуже корисне мульчування пристовбурних кругів перегноєм або торфом, бо в такий спосіб ми захищаємо коріння від пересихання й вимерзання (з навч. літ.).

◇ Дава́ти / да́ти кру́га (круг) див. дава́ти;

Зачаро́ване (заворо́жене, закля́те, зачакло́ване) ко́ло <�Зачаро́ваний (заворо́жений, закля́тий, зачакло́ваний) круг> див. ко́ло¹;

З кру́гу (з пуття́) спи́тися див. спива́тися;

(6) Круги́ (кружа́ла) літа́ють (іду́ть) / заліта́ли (пішли́, заходи́ли) пе́ред очи́ма (в оча́х) у кого і без дод. – хто-небудь перебуває у стані запаморочення від чогось (болю, втоми і т. ін.).

Змерз [Іван] одразу, безсило опустив бартку і посунувся далі.. Червоні круги літали перед його очима (М. Коцюбинський);

Ваша голова закрутилася; заходили зелені кружала перед закритими очима (Панас Мирний);

– Чую вже, що й руки мліють, і в очах круги пішли (Г. Хоткевич);

Пуска́ти / пусти́ти по ко́лу див. пуска́ти;

Пуска́ти / пусти́ти ша́пку по кру́гу (по ко́лу) див. пуска́ти;

Со́нце в кру́зі див. со́нце.

КРУГ², прийм., з род. в.

Те саме, що навко́ло 2; навкруг (у 2 знач.), кругом (у 5 знач.).

Мов ті валькірії, круг неї Танцюють, граються дівчата (Т. Шевченко);

Де-не-де стояли по Подолу кам'яниці: а то все було дерев'яне: і стіни з баштами круг Подолу, і замок на горі Киселівці (П. Куліш);

Вітри вже холоднії Сумно круг хати гудуть (Б. Грінченко);

Сонце пече .. Де не станеш, здається, круг тебе і згори і знизу пала якась велетенська піч і шугає безперестанку пекельним полум'ям (В. Винниченко);

Вогняна куля пливла круг кімнати, підхоплена повітряною течією (В. Владко).