1. Словник синонімів української мови

круг

I. КО́ЛО (замкнена крива лінія, всі точки якої однаково віддалені від центра; предмет, що має таку форму), ОКРУ́ЖНІСТЬ, О́ЧЕРТ розм.; КРУГ перев. мн., КРУЖА́ЛО перев. мн. (концентричні хвилі на воді). Літак вже набрав чималу висоту і тепер летить, роблячи велике коло над аеродромом (В. Собко); Ось уже шубовснула котрась із дівчат — круги пішли по воді (А. Головко); — Л-л-ясь! Так кружала по воді й побігли... (Остап Вишня).

I. КРУГ ім. (площина, обмежена замкненою кривою лінією, всі точки якої однаково віддалені від центра; предмет такої форми тощо), КРУЖА́ЛО, КО́ЛО, КРУГОВИ́НА (ділянка, схожа на таку площу). Сміялися озер круги, Степи, діброви і долини (Я. Щоголів); Знов почав (Антосьо) танцювать; аж кружало витоптав, танцюючи на.. долівці (А. Свидницький); Ой зійди, зійди, ясен місяцю, як млиновеє коло (пісня); Біліє пісок на круговині, що вирівняно перед верандою (С. Васильченко).

НАВКО́ЛО прийм., ДОВКО́ЛА, КРУГО́М, НАВКРУ́Г, НАВКРУГИ́, КРУГ розм., ОКРУ́Г розм., ОКРУГИ́ розм., ВКО́ЛО рідше, ДОВКІ́Л рідше, ОКІ́Л рідше. — Придивіться-но: навколо нас самі пташині гнізда (З. Тулуб); Як метелик навколо світла, закружляв Кузьма довкола скаліченого деревця (М. Стельмах); Це буде там, де залізниця біжить, дзвенить кругом села (В. Сосюра); В головному мурі 80 крамниць, а навкруги майдану — їм я і лік погубив... (І. Нечуй-Левицький); Я на старім кладовищі лежала, тиша могильна круг мене співала (Леся Українка); Округ нього (Чубенка) ліс порипував, як снасть (Ю. Яновський); Він бачив округи себе лихо, а не міг тому лихові запобігти (Б. Грінченко); Цвірінчали горобці, дружно, стайно метушилися окіл подвір'я в старих грушах (Ю. Смолич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. круг — круг 1 іменник чоловічого роду частина площини, обмежена колом круг 2 прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. круг — Кружало, коло; (виднокруг) ОБРІЙ; (кругла ділянка) круговина; ЯК ПР. навколо, округ, довкола, довкруж. Словник синонімів Караванського
  3. круг — див. близько; коло; навколо Словник синонімів Вусика
  4. круг — [круг] -га, м. (на) -уз'і, мн. -ги, -г'іў два кругие Орфоепічний словник української мови
  5. круг — I -а, ч. 1》 мат. Частина площини, обмежена колом (див. коло I 1)). Площа круга. 2》 Ділянка якоїсь поверхні, формою схожа на таку площину. || перев. мн. Концентричні кола, що розходяться від місця порушення водної гладіні. || заст. Ділянка поля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. круг — Коло, колечко, перстень, персник, колесо, колечко, кочало, очер, очерток, очерточок, (на воді) жмурка Словник чужослів Павло Штепа
  7. круг — КРУГ¹, а, ч. 1. мат. Геометрична фігура, площина якої обмежена колом (див. ко́ло¹ 1). Периметром круга називають довжину кола, що його обмежує (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  8. круг — Множина точок на площині, відстань яких від певної точки (центра) менша або дорівнює постійному числу r (радіусу к.); площа к. = r2, довжина = 2πr. Універсальний словник-енциклопедія
  9. круг — дава́ти / да́ти кру́га (круг). Проїздити, проходити зайву відстань, обминаючи що-небудь. — Шляхбуд саме моста добудував. Не треба тепер круга давати (М. Стельмах). з кру́гу (з пуття́) спи́тися. Фразеологічний словник української мови
  10. круг — КРУГ¹, а, ч. 1. мат. Частина площини, обмежена колом ( див. ко́ло¹ 1). Площа круга. 2. Ділянка якоїсь поверхні, формою схожа на таку площину. Серед цього амфітеатру гір в середині круга стоїть невисока гора (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  11. круг — I. Круг, -га м. 1) Кругъ, окружность, круговая линія. 2) Горизонтъ, кругозоръ. вже со́нце в крузі. Солнце на горизонтѣ. Желех. Зійшли мої літа, як вихор з круга світа. КС. 1883. II. 468. Щоб ти пішов круга світа. Ном. № 3677. (Проклятіе). Словник української мови Грінченка