крутитися
КРУТИ́ТИСЯ, кручу́ся, кру́тишся, недок.
1. Робити обертові, колові рухи; обертатися.
Рано-вранці я вставала, Мичку микала та пряла; А серденько занудилось, Веретенце не крутилось (Я. Щоголів);
Їй здавалося, що земля крутилася під нею і її хитала (Панас Мирний);
Край столу, де крутиться чорний диск на патефоні, сидять троє людей (Ю. Яновський);
// з ким і без дод. Танцюючи, робити колові рухи; кружляти (у 3 знач.).
На пісню обізвався парубок, що танцював з двома дівчатами, .. крутячись по черзі то з одною, то з другою (Леся Українка);
Грізнії стіни стоять мовчазливо, Крутяться привиди в дикім танку... (М. Рильський);
Танець робиться все швидшим. Дівчата крутяться то в один бік, то в другий (Ю. Андрухович);
// Часто змінювати положення тіла лежачи або сидячи; вертітися (у 1 знач.).
Крайнюк крутився на своїй постелі, зітхав і кашляв, а заснути ніяк не міг (В. Кучер);
Виноградський крутився на стільці, видно, хотів щось сказати Тамарі (А. Хижняк);
// Швидко, хапливо рухатися, метушитися.
Крутиться, як посолений в'юн (приказка);
Гість і Безбородько сіли за стіл, а Марія крутилася по світлиці, як метелик біля світла (М. Стельмах);
– Уяви собі, що ти безконечно крутишся на кухні, вариш борщ, бігаєш в інститут, мрієш про машину, а як придбаєш – тоді про щось інше! (О. Бердник);
// перен., розм. Постійно займатися різними справами, клопотатися чимось, шукаючи виходу з біди, труднощів.
Трудне життя, як не крутись... А ще й крутитись не завжди є на чім та біля чого (А. Головко);
– Відкіль ті й борги взялися?.. Кручуся, силкуюся, а воно не до ліпшого йде – до ще гіршого (М. Олійник);
“Треба вміти крутитися“, – згадав він слова Карапет (О. Чорногуз).
2. Вирувати, утворювати коловерть, вир (про воду, течію).
Між скелями та по камінні ревла Рось, крутилась вода, мов на лотоках (І. Нечуй-Левицький);
Од швидкого руху вона [вода] пінилась і крутилась (М. Трублаїні);
// рідко. Здіймати сніг, пил і т. ін.; курити, сильно дути (про заметіль, вітер).
Крутилась, віяла метелиця, намітала високу кучугуру (О. Донченко);
Вітер крутиться у полі, у стовпах, дротах гуде... (П. Тичина).
3. розм. Постійно знаходитися де-небудь, біля кого-, чого-небудь.
Підійшли [звірі] до того місця, де все ще крутився Лис Микита (І. Франко);
Коло Дружинiна крутилась Славiна (Б. Антоненко-Давидович);
Тоня знову крутиться біля нього. – Ну, давай уже розшифруємо [листа], – каже брат (О. Гончар);
// Блукати, тинятися.
З острова вийти не можна було, ще вештались та крутились по степах татари і ногайці (О. Стороженко).
4. над чим і без дод., рідко. Те саме, що кружля́ти 4.
В небі крутились білі мартини й чайки (І. Нечуй-Левицький);
З далекого берега прилітали кусючі .. ґедзі й крутились над головою (О. Донченко);
* Образно. На веранді, як тая нетля, крутилася жвава розмова .. молоді (Дніпрова Чайка);
// Витися, зависати в повітрі (про пил, сніг і т. ін.).
В венеціанське вікно лилося сонце широким потоком, в сизій муті його крутились пилинки (М. Коцюбинський);
Ніч іде. Як серце терпко стука, і сніжинки крутяться в вікні (В. Сосюра);
Струмені диму перетворилися на скажені вихори, що безнастанно крутилися (В. Владко).
5. Різко змінювати напрям, робити вигини; звиватися (про шлях, річку і т. ін.).
Яр крутився гадюкою на всі боки (І. Нечуй-Левицький);
Степова .. річка крутилася туди й сюди серед рівної площини (Б. Грінченко);
Як повів Славка тими стежками, то він аж язик вивалив із утоми, бо ті стежки крутилися дебрами й горбами (Л. Мартович);
Часом шлях крутився вище хмар, .. над ущелинами та безоднями (С. Скляренко).
6. Скручуватися, звиватися в кільце, у спіраль.
– Ох ви, люди-небораки, – промовляв Василь до різця, з-під якого бігла, крутилася красива стружка (Ю. Яновський);
На деревах уже жовкло, крутилося сухе листя (Ю. Збанацький);
Хлопці .. йдуть обережно, переступаючи кожну розсадинку, що вже почала крутитися в головки (К. Гриб).
7. перен. Багаторазово повертатися до одного й того ж предмета, однієї й тієї ж теми (у розмові, у думках).
Найфантастичніші Порфирові думки все крутяться довкола одного: як випорснути звідси? (О. Гончар);
– В мене крутиться одна ідея... (А. Кокотюха);
Її цiкавив лише власний бiзнес та кориснi зв'язки, усi розмови крутилися довкола цього (Г. Вдовиченко).
◇ [Аж] голова́ (в голові́) кру́титься (моро́читься, па́морочиться, макі́триться, замакі́трюється і т. ін.) чия, у кого, кому і без дод. <[Аж] голова́ закрути́лася (заморо́чилася, запа́морочилася, замакі́трилася і т. ін.) чия, у кого, кому і без дод.> <[Аж] у голові́ закрути́лося (заморо́чилося, запа́морочилося, замакі́трилося)> див. голова́;
[Аж (рідко бі́лий)] світ кру́титься (ве́рнеться, макі́триться, колиха́ється, іде́) / закрути́вся (заверті́вся, замакі́трився, заколиха́вся, пішо́в) о́бертом (пере́кидом, пере́кидьки, хо́дором і т. ін.) [в оча́х (пе́ред очи́ма)] див. світ²;
Верти́ться (кру́титься) в голові́ див. верті́тися;
Верти́ться (кру́титься) на ду́мці (на умі́, на га́дці) див. верті́тися;
Верти́ться (кру́титься) на язиці́ (на язику́) див. верті́тися;
Верті́тися (крути́тися) на нога́х див. верті́тися;
Верті́тися (крути́тися) пе́ред очи́ма (на оча́х) див. верті́тися;
Верті́тися (крути́тися) як (мов, ні́би і т. ін.) му́ха в окро́пі див. верті́тися;
Ви́тися (звива́тися, крути́тися, викру́чуватися і т. ін.) в'юно́м (ли́сом) див. ви́тися;
Ду́мка верти́ться (кру́титься) в голові́ див. ду́мка;
(1) Крути́тися / покрути́тися на слизько́му – перебувати в скрутному становищі, зазнавати труднощів.
– Торгових людей татарських за Перекоп не пускати. Нехай покрутяться на слизькому, гаспиди (Н. Рибак);
(2) Крути́тися (сі́патися, со́ватися і т. ін.), [як (мов, на́че і т. ін.)] на ши́лі [сиді́ти] (на ши́ло сі́сти) – неспокійно поводити себе, часто змінюючи положення тіла.
І що цікавого? Крутиться, як на шилі. І штовхається! (Остап Вишня);
Гриць неспокійно зайорзав на призьбі. – На шило сів? – буркнув батько. – Чого глину шароварами витираєш? (В. Чемерис);
(3) Крути́тися як (мов, ні́би і т. ін.) бі́лка в ко́лесі – бути весь час заклопотаним; мати багато роботи, турбот і т. ін.
– Лемех крутиться наче білка в колесі, незважаючи на погане здоров'я (В. Москалець);
– Від самого рання крутитесь, мов білка в колесі .. Просто заздрю вашій працьовитості... (О. Тесленко);
Не ті літа, щоб крутитися, як білка в колесі (А. Дністровий);
Розмо́ва кру́титься (крути́лася і т. ін.) див. розмо́ва;
Світ кру́титься пе́ред очи́ма (в оча́х) див. світ²;
Сльо́зи кру́тяться (сльоза́ кру́титься) в оча́х див. сльоза́;
(4) Як не крути́сь, а... – те саме, що Як не крути́ [, як не верти́], а... (див. крути́ти).
Начміліції говорив: – А все-таки, граждане, як не крутіться, а новий лад іде, лапою вас прибирає (М. Івченко);
– Що ж, братенику рідненький, як не крутися, а, видно, нам удвох в одній упряжці не йти – доведеться ділитися [майном] (М. Стельмах);
Як не крутилися і пан, і Прехтель, його дворецький, а мусили нові [чоботи] купити: соромно, щоб козачок був схожий на жебрака (Василь Шевчук).
Значення в інших словниках
- крутитися — крути́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- крутитися — Обертатися, вертітися, о. веретенитися; (круг чого) кружляти; (по хаті) метушитися; (- воду) вирувати; (- шлях) ЗВИВАТИСЯ, р. скручуватися; (без діла) вештатися, тинятися; (- плющ) витися. Словник синонімів Караванського
- крутитися — I веретенитися, вертітися, видзиговувати, видзіговувати, викрутасити, викручуватися, вихоритися, вихритися, дзигувати, завихрюватися, закручуватися, колесити, колесувати, колувати, кружеляти, кружляти, крутитися-вертітися, мемелитися... Словник синонімів Вусика
- крутитися — [крутитиес'а] -учус'а, -утиес':а, -утиец':а, -ут'ац':а; нак. -утис'а, -ут'іц':а Орфоепічний словник української мови
- крутитися — кручуся, крутишся, недок. 1》 Робити обертові, колові рухи; обертатися. || з ким і без додатка. Танцюючи, робити колові рухи; кружляти (у 3 знач.). || Часто змінювати положення тіла лежачи або сидячи; вертітися (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- крутитися — Крутиться, як дзига. Про людину, яка весь час перебуває в русі. Крутиться, як поголений в’юн. Таке ж саме значення, як і попереднього прислів'я. Круть-верть, в черепочку смерть. Про неминучість смерті. Приповідки або українсько-народня філософія
- крутитися — (аж (рідко бі́лий)) світ кру́титься (ве́рнеться, макі́триться, колиха́ється, іде́) / закрути́вся (заверті́вся, замакі́трився, заколиха́вся, пішо́в) о́бертом (пере́кидом, пере́кидьки, хо́дором і т. ін.) (в оча́х (пе́ред очи́ма)) кому, у кого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
- крутитися — ВИРУВА́ТИ (про воду, течію тощо — утворювати вир, коловерть), КЛЕКОТА́ТИ, КЛЕКОТІ́ТИ, КРУТИ́ТИ, КРУТИ́ТИСЯ, КИПІ́ТИ, НУРТУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИСЯ, БУРЛИ́ТИ, ШУМУВА́ТИ, ГРА́ТИ, СТУГОНІ́ТИ, БУРУВА́ТИ рідше, БУРУ́НИТИ рідше, БУРУ́НИТИСЯ рідше... Словник синонімів української мови
- крутитися — КРУТИ́ТИСЯ, кручу́ся, кру́тишся, недок. 1. Робити обертові, колові рухи; обертатися. Їй здавалося, що земля крутилася під нею і її хитала (Мирний, IV, 1955, 125); Рано-вранці я вставала, Мичку микала та пряла; А серденько занудилось... Словник української мови в 11 томах
- крутитися — Крути́тися, -чу́ся, -тишся и крутну́тися, -ну́ся, -не́шся гл. 1) Кружиться плывя. Пливла, пливла з рожі квітка та й стала крутиться. Мет. 2) Вертѣться. З дітворою кручусь по дворищу та бігаю. МВ. Крутнувся догори черева. Ном. № 1833. На те піп посвятився, щоб по церкві крутився. Ном. № 210. Словник української мови Грінченка