1. Приповідки або українсько-народня філософія

крутитися

Крутиться, як дзига.

Про людину, яка весь час перебуває в русі.

Крутиться, як поголений в’юн.

Таке ж саме значення, як і попереднього прислів'я.

Круть-верть, в черепочку смерть.

Про неминучість смерті.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крутитися — крути́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. крутитися — Обертатися, вертітися, о. веретенитися; (круг чого) кружляти; (по хаті) метушитися; (- воду) вирувати; (- шлях) ЗВИВАТИСЯ, р. скручуватися; (без діла) вештатися, тинятися; (- плющ) витися. Словник синонімів Караванського
  3. крутитися — I веретенитися, вертітися, видзиговувати, видзіговувати, викрутасити, викручуватися, вихоритися, вихритися, дзигувати, завихрюватися, закручуватися, колесити, колесувати, колувати, кружеляти, кружляти, крутитися-вертітися, мемелитися... Словник синонімів Вусика
  4. крутитися — [крутитиес'а] -учус'а, -утиес':а, -утиец':а, -ут'ац':а; нак. -утис'а, -ут'іц':а Орфоепічний словник української мови
  5. крутитися — кручуся, крутишся, недок. 1》 Робити обертові, колові рухи; обертатися. || з ким і без додатка. Танцюючи, робити колові рухи; кружляти (у 3 знач.). || Часто змінювати положення тіла лежачи або сидячи; вертітися (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. крутитися — КРУТИ́ТИСЯ, кручу́ся, кру́тишся, недок. 1. Робити обертові, колові рухи; обертатися. Рано-вранці я вставала, Мичку микала та пряла; А серденько занудилось, Веретенце не крутилось (Я. Словник української мови у 20 томах
  7. крутитися — (аж (рідко бі́лий)) світ кру́титься (ве́рнеться, макі́триться, колиха́ється, іде́) / закрути́вся (заверті́вся, замакі́трився, заколиха́вся, пішо́в) о́бертом (пере́кидом, пере́кидьки, хо́дором і т. ін.) (в оча́х (пе́ред очи́ма)) кому, у кого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
  8. крутитися — ВИРУВА́ТИ (про воду, течію тощо — утворювати вир, коловерть), КЛЕКОТА́ТИ, КЛЕКОТІ́ТИ, КРУТИ́ТИ, КРУТИ́ТИСЯ, КИПІ́ТИ, НУРТУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИСЯ, БУРЛИ́ТИ, ШУМУВА́ТИ, ГРА́ТИ, СТУГОНІ́ТИ, БУРУВА́ТИ рідше, БУРУ́НИТИ рідше, БУРУ́НИТИСЯ рідше... Словник синонімів української мови
  9. крутитися — КРУТИ́ТИСЯ, кручу́ся, кру́тишся, недок. 1. Робити обертові, колові рухи; обертатися. Їй здавалося, що земля крутилася під нею і її хитала (Мирний, IV, 1955, 125); Рано-вранці я вставала, Мичку микала та пряла; А серденько занудилось... Словник української мови в 11 томах
  10. крутитися — Крути́тися, -чу́ся, -тишся и крутну́тися, -ну́ся, -не́шся гл. 1) Кружиться плывя. Пливла, пливла з рожі квітка та й стала крутиться. Мет. 2) Вертѣться. З дітворою кручусь по дворищу та бігаю. МВ. Крутнувся догори черева. Ном. № 1833. На те піп посвятився, щоб по церкві крутився. Ном. № 210. Словник української мови Грінченка