культура

КУЛЬТУ́РА, и, ж.

1. Сукупність матеріальних і духовних цінностей людства, що нагромаджена, закріплена та впроваджена упродовж різних історічних періодів і передається з покоління в покоління.

Він, купець, що раз у раз мав діло з різним народом, їздив по чужих землях, .. захопився блиском та багатством європейської культури, правда, більше зовнішньої (М. Коцюбинський);

Мрію я про той близький час, коли щезне різниця між селом та містом, коли всі висоти культури будуть і в селянина напохваті (Ю. Яновський);

// з означ. Рівень розвитку суспільства у певну епоху.

В часах же новійшої кам'яної культури він уже мав домашню худобу і міг годуватися м'ясом і молоком від свого стада (М. Грушевський);

Не менш важливою ознакою ананьїнської культури є наявність досить розвиненої металургії – спочатку міді й бронзи, а згодом і заліза (з наук. літ.);

Зарубинецька культура слов'ян перетворилася в своїй південній частині на нову, незрівнянно вищу черняхівську культуру II–IV ст. н. е. (з наук. літ.);

// Сукупність досягнень нації чи народу в певну епоху.

Хiба найкраща частина творчої спадщини письменника не варта того, щоб заслужено i достойно ввiйти до надбань вiтчизняної культури, якiй вона належить за iсторичним правом? (В. Винниченко);

Українська культура й наука будуть далі розвиватись, але без вас (Б. Антоненко-Давидович);

Ми заповзялися ліквідовувати хоч деякі порожнини у тому роздертому на шмаття і розрідженому просторі, котрий іменується українською культурою (Ю. Андрухович);

// Те, що створюється для задоволення духовних потреб людини.

Тепер Франко .. всі сили свої оддає українській літературі й науці і ще немало може зробити для рідної культури (М. Коцюбинський);

Дійсно – ні тобі культури, ні тобі газет, ні театрів. Що ви там робите святами та вечорами? (І. Багряний);

Щоб зберегти Будапешт, врятувати від загибелі його історичні цінності, пам'ятки культури і мистецтва, щоб уникнути численних жертв серед мирного населення, – .. командування пропонувало оточеним гуманні умови капітуляції (О. Гончар);

Слід мати на увазі, що національний характер, як і вся національна специфіка культури, – категорія, якій в головних рисах властива значна стійкість (з наук. літ.);

// Сукупність цінностей певних соціально-культурних груп.

Бурдик, ми чули, був представником неформальної культури (В. Діброва);

У вільний час його [Кобри] дідо захоплювався культурою ніндзя (Любко Дереш).

2. Рівень освіченості, вихованісті.

– Вона дуже відрізняється від своїх ровесниць. Здається мені, що вона має культуру і в серці (О. Кобилянська);

– Культури йому бракує. Ой як бракує! – вирішив зять, обмацуючи руками лисніючу під оком ґулю (А. Шиян);

З сучасних рис життя важко судити про рiвень культури народу (Р. Андріяшик);

Награна ця, бравадна культура помітно блідла на тлі справжньої освіченості (В. Дрозд).

3. чого. Рівень, ступінь досконалості якої-небудь галузі господарської або розумової діяльності.

Культура мови і слова в деяких театрах перебуває в загрозливому стані, в чому винні перш за все керівники театрів і його майстри (з мемуарної літ.);

Оволодіти високою культурою праці можна за умови, коли всі її елементи ввійшли у звичку (з газ.).

4. спец. Розведення, вирощування якої-небудь рослини або тварини; культивування.

Дика у тебе, волошко, натура, Що не злама її людська культура (М. Рильський);

Іван Володимирович Мічурін перший в історії плодівництва став працювати над горобиною і домігся того, що ввів цю досі дику рослину в культуру (з наук.-попул. літ.);

// Рослина, що розводиться, вирощується.

У пресі іноді з'являлися скупі замітки про певні успіхи вчених-селекціонерів, які працювали на тій станції над виведенням нових, перспективних сортів озимої пшениці та інших колоскових культур (В. Домонтович);

Бригади переключилися на підготовку ґрунту для пізніх культур (П. Панч);

Вговорила подруг Леся. Ланку їй дали-таки. Дві взяли собі культури – Кукурудзу й буряки (С. Воскрекасенко);

Культура рослини vitis [виноград] з давніх часів відома в тих місцях земної кулі, де є для неї сприятливі кліматичні умови (з наук.-попул. літ.).

5. чого, бакт. Мікроорганізми, вирощені в лабораторних умовах у живильному середовищі.

[Ніна:] Не чіпайте цього флакончика. В ньому культура менінгококів (І. Кочерга);

Для боротьби з гризунами виготовляють на бульйоні у спеціальних лабораторіях культуру бактерій, яку зберігають у герметично закритих банках (з наук. літ.).

6. чого, біол. Зразки біологічних тканин, які зберігаються у живильному середовищі.

Експерименти, нещодавно завершені вченими медичного факультету університету Калгарі, наочно продемонстрували на прикладі дослідження культури тканини головного мозку, як ртуть видозмінює структуру клітинних мембран нейронів (з наук. літ.).

Буди́нок (Пала́ц) культу́ри див. буди́нок.

△ (1) Екологі́чна культу́ра – частина загальнолюдської культури, система соціальних відносин, суспільних та індивідуальних морально-етичних норм, поглядів, цінностей і т. ін., пов'язаних із взаємодією людини й довкілля.

Екологічна культура – це особливий світоглядний “образ світу”, в якому відображено стан соціально-природних залежностей у їхній гармонійній єдності, раціональне освоєння людиною природної та соціальної дійсності й утвердження своєї власної самобутності (з наук. літ.);

Формування екологічної культури є одним із першочергових завдань українського державотворення (з навч. літ.);

(2) Зарубине́цька культу́ра, архл. – культура, яку залишило осіле хліборобське населення кінця III ст. до н. е. – II ст. н. е., що проживало у лісостеповій зоні України.

Центр зарубинецької культури (назва походить від с. Зарубинці на Переяславщині) містився на Середній Наддніпрянщині – території майбутніх полян (з наук. літ.);

Зарубинецька культура сформувалася між Західним Бугом, Прип'яттю і Россю, Тясмином та в басейнах Березини, Сожу й Десни унаслідок складної культурно-етнічної інтеграції сколотів та південнобалтійських племен з праслов'янськими племенами південнобалтійського ареалу, які просувалися на південний схід у басейни Дністра, Прута і Дніпра (з наук. літ.);

Фундаментом, від якого на території України у післяскіфську добу почалося вже більш-менш виразне слов'янське виокремлення, вважається зарубинецька культура (з наук. літ.);

(3) Зернові́ культу́ри, с. г. – рослини, що дають зерно як основний продукт харчування людини й сировину для багатьох галузей промисловості.

Генетично модифіковані сорти зернових культур більш стійкі проти хвороб та засух (із журн.);

(4) Кормові́ культу́ри, с. г. – рослини (одно- й багаторічні), які вирощують на корм для сільськогосподарських тварин.

Серед кормових культур є значна кількість таких, що не набули поширення (з наук. літ.);

(5) Матеріа́льна культу́ра – сукупність засобів виробництва та інших матеріальних цінностей суспільства на кожному історичному ступені його розвитку.

Певні зв'язки має історична діалектологія з археологією, яка вивчає історію народу за пам'ятками матеріальної культури (з наук. літ.);

Який кошмарно низький рівень життя! Який убогий рівень матеріальної культури народних мас! (О. Довженко);

(6) Мустьє́рська культу́ра, архл. – культура останнього етапу раннього палеоліту.

Виявлена кістка належала людині неандертальського типу, яка залишила після себе артефакти мустьєрської культури, які часто зустрічаються в алтайських печерах (із журн.);

(7) Ози́мі культу́ри, с. г. – однорічні сільськогосподарські культури, нормальний розвиток яких пов'язаний з умовами перезимівлі – дією низької температури (від 0 до 10 °С) протягом 30–70 діб і більше.

Строки осіньої сівби озимих культур встановлюють з урахуванням середньої дати настання в даному районі середньодобових температур нижче 5 °С, за якої фактично припиняється вегетація рослин (з навч. літ.);

(8) Техні́чні культу́ри, с. г. – рослини, що дають сировину (насіння, стебла, корені, листя) для промислового перероблення (олійні, каучуконосні, прядивні, лікарські).

Активізувалося впровадження більш урожайних районованих сортів зернових і технічних культур (з наук. літ.);

(9) Трипі́льська культу́ра, архл. – культура ранніх землеробсько-скотарських племен Південно-Східної Європи епохи переходу від неоліту до бронзи; залишки її вперше були знайдені під час розкопок в Україні в селі Трипіллі, Київської області.

Особливе місце серед археологічних пам'яток України кінця неоліту і раннього періоду епохи міді-бронзи належить пам'яткам трипільської культури (з наук. літ.);

Трипільська культура залишила глибокий слід в історії племінних утворень не лише на території України (з наук. літ.);

(10) Фізи́чна культу́ра, спорт. – усебічне вдосконалення й загартування людського тіла за допомогою фізичних вправ при дотриманні правильного режиму.

Величезне місце в житті нашого суспільства зайняла фізична культура й спорт як джерело бадьорості, життєрадісності, працездатності й довголіття (з публіц. літ.);

(11) Черняхі́вська культу́ра, архл. – археологічна культура ІІ–V ст., поширена в лісостеповій і степовій смугах Правобережної, частково Лівобережної України, що сформувалася на основі зарубинецької, частково пшеворської, культур фракійського населення даків та сарматів.

Із середовища племен черняхівської культури у VІ ст. виділилися ранньослов'янські племена, які утворили культури: київську, пеньківську між Дністром і Дніпром, на заході – дулібів, хорватів (з наук.-попул. літ.);

(12) Чи́ста культу́ра, біол. – популяція генетично споріднених клітин, одержаних від однієї батьківської клітини;

(13) Чорнолі́ська культу́ра, архл. – археологічна культура перехідного від бронзового до залізного віку періоду (ІХ-VІІ ст. до н.е.) поширена в лісостеповій смузі Правобережної України.

Дослідження Чорноліського городища дало змогу визначити в Середньому Подністров'ї культуру передскіфського часу (VІІ ст. до н. е.), що була названа чорноліською (з наук.-попул. літ.);

(14) Ше́льська культу́ра, архл. – культура раннього палеоліту.

Пам'ятки шельської культури поширені в південних районах Європи та Азії (з наук.-попул. літ.);

(15) Я́мна культу́ра, архл. – культура часів міді-бронзи, поширена в Східній Європі в середині III – на початку II тис. до н. е.

Перші кургани на території нашої країни з'явилися приблизно в той час, коли в Єгипті почали зводити піраміди. Кургани насипали племена так званої ямної культури (з наук.-попул. літ.);

(16) Я́рі культу́ри, с. г. – сільськогосподарські рослини, що дають урожай у рік посіву.

До ярих культур належать зернові весняного посіву (ярі пшениця і ячмінь, овес, кукурудза, просо, рис тощо), майже всі бобові, овочеві, баштанні та багато кормових культур (з наук.-попул. літ.).