КУЛЬТУРА

• «КУЛЬТУРА» — вид-во. Діяло 1920 — 30 у Києві. Випускало худож. л-ру для дітей. Серед видань оповідання «Про хлопця, що боровся з морем» Б. Грінченка (1930), вірш «Ялинка» О. Олеся (1928, 1929, 1930), оповідання «Івасик та Тарасик» (1929), казка «Про двох цапиків» М. Коцюбинського (1930), зб. оповідань та віршів «До світла» І. Франка (1928), поема «Наймичка» Т. Шевченка (1929), вірш «Мацапура» В. Ярошенка (1929), оповідання «Звідки гусята» О. Бакара (1930), «На крижині» А. Шияна (1930), вірші «Весна на селі», «Червона Армія» М. Пригари (1930), «Коло млина» М. Філянського (1930) та ін. «К.» видала також твори багатьох рос. письменників, зокрема оповідання Л. Толстого «Весна» (1929) і «Зимові забави» (1930), «9-е січня» М. Горького (1930), вірші А. Варто «Спека-спекота» (1929) і «Чому?» (1930), «Лиска» П. Лаврової (1928), «Дощик» Саші Чорного (1929), «Швидкісний поїзд» М. Ушакова (1931). Випущено укр. мовою оповідання «Кам’яна доба» Г. Уеллса (1927), «П’єр і Ульф» Х. Бойєсена (1930), «Косма» П. Істраті (1928) і рос. мовою романи «Счастье Теофила» (1928), «Мечта Джошуа» (1929) У. Локка та ін. Після організації 1930 Державного видавничого об’єднання України (ДВОУ) «К.» було ліквідовано.

Літ.: Молодчиков О. Книга Радянської України. К., 1974.

В. А. Бурбела.

∗∗∗

• "КУЛЬТУРА"

- щомісячний теор., громад.-політ. та літ. журнал, неофіц. орган КПЗУ. Виходив 1924 — 34 у Львові замість журн. "Нова культура". В "К." надруковано ряд матеріалів про революційний рух у Західній Україні, громад.-політ. та літ.-мист. процеси, з життя Рад. України тощо. Уміщувалися твори І. Франка, В. Бобинського, Мирослава Ірчана, С. Масляка, С. Тудора, М. Тарновського, Д. Загула та ін. Популяризувалася творчість П. Тичини, В. Сосюри, В. Блакитного, Остапа Вишні, М. Горького, В. Маяковського, В. Брюсова, О. Блока та ін.

Літ.: Трофимук С. М. Розвиток революційної літератури в Західній Україні (1921 — 1939). К., 1957; Цьох Й. Комуністична преса Західної України. (Роль друкованої пропаганди в ідеологічній діяльності КПЗУ) 1919 — 1939 pp. Львів, 1966.

М. І. Дубина.

∗∗∗

• «КУЛЬТУРА» — щомісячний теор., громад.-політ. та літ. журнал, неофіц. орган КПЗУ. Виходив 1924 — 34 у Львові замість журн. «Нова культура». В «К.» надруковано ряд матеріалів про революційний рух у Західній Україні, громад.-політ. та літ.-мист. процеси, з життя Рад. України тощо. Уміщувалися твори І. Франка, В. Бобинського, Мирослава Ірчана, С. Масляка, С. Тудора, М. Тарновського, Д. Загула та ін. Популяризувалася творчість П. Тичини, В. Сосюри, В. Блакитного, Остапа Вишні, М. Горького, В. Маяковського, В. Брюсова, О. Блока та ін.

Літ.: Трофимук С. М. Розвиток революційної літератури в Західній Україні (1921 — 1939). К., 1957; Цьох Й. Комуністична преса Західної України. (Роль друкованої пропаганди в ідеологічній діяльності КПЗУ) 1919 — 1939 pp. Львів, 1966.

М. І. Дубина.

∗∗∗

• «КУЛЬТУРА» — літ.-наук. збірник, вид. 1923 в Одесі Південним товариством письменників. До. участі в ньому, крім місцевих творчих сил, були запрошені О. Серафимович, С. Сергєєв-Ценський, О. Толстой, К. Треньов та ін. літератори. Випуск присвячений пам’яті В. Короленка, тут уміщено оповідання Н. Осиповича, вірші С. Олендера, уривки спогадів Г. Достоєвської (із вступною статтею Л. Гроссмана), літ.-крит. ст. «Про „Історію мого сучасника“ В. Короленка» К. Бархіна та ін. матеріали. Планувався 2-й випуск «К.» (до 100-річчя пд. заслання О. Пушкіна), але через брак коштів видання припинилося.

Літ.: Зленко Г. Сборник «Культура». «Вечерняя Одесса», 1978, 14 октября.

Г. Д. Зленко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. культура — культу́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. культура — 1. Сукупність матеріальних і духовних цінностей, яка представляє певний рівень історичного розвитку даного суспільства і людини. 2. Сфера духовної життєдіяльності суспільства, яка включає систему освіти, виховання, духовної творчості. Словник із соціальної роботи
  3. культура — Цивілізація; (культурність) освіченість, вихованість; (виробнича) рівень, ступінь досконалости; (бобова) С.Г. рослина. Словник синонімів Караванського
  4. культура — (від лат. cultura — виховання, розвиток, оброблення тощо) історично визнаний рівень розвитку суспільства, творчих сил та здібностей людини, який полягає у типах і формах організації життя і діяльності людей, в їх взаємовідносинах, а також у створенні ними матеріальних та духовних цінностей Словник іншомовних соціокультурних термінів
  5. культура — -и, ж. 1》 Сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії. || з означ. Рівень розвитку суспільства у певну епоху. || Те, що створюється для задоволення духовних потреб людини. 2》 Освіченість, вихованість. 3》 чого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. культура — (мед.) пороста Словник чужослів Павло Штепа
  7. культура — (від лат. cultura — освіта, розвиток, догляд) – сукупність духовних, матеріальних і практичних здобутків людства, у яких віддзеркалюється рівень розвитку, досягнений суспільством. Музична... Словник-довідник музичних термінів
  8. культура — КУЛЬТУ́РА, и, ж. 1. Сукупність матеріальних і духовних цінностей людства, що нагромаджена, закріплена та впроваджена упродовж різних історічних періодів і передається з покоління в покоління. Словник української мови у 20 томах
  9. культура — культу́ра (від лат. cultura – догляд, освіта, розвиток) 1. Сукупність матеріальних і духовних цінностей створених людством протягом його історії. Матеріальні цінності становлять матеріальну... Словник іншомовних слів Мельничука
  10. Культура — Культурно-політичний щомісячний еміграційний журнал, який видавав з 1947 Літературний інститут, спочатку у Римі, з 1948 — у Парижі; гол. періодичне видання пол. еміграції; з 1953 — видавнича серія Бібліотека Культури; засновник і гол. редактор — Є. Ґедройць. Універсальний словник-енциклопедія
  11. культура — КУЛЬТУРА (від лат. culture — обробіток, розвиток, виховання, освіта, шанування) — 1) Історично вихідне значення — обробіток і догляд за землею. Філософський енциклопедичний словник
  12. культура — ВИРО́ЩУВАННЯ (розмножування старанним доглядом яких-небудь тварин або рослин), РОЗВЕ́ДЕННЯ, КУЛЬТУ́РА спец., КУЛЬТИВУВА́ННЯ. Південь України — основний район вирощування високоякісного зерна (з журналу); Справжній мисливець.. Словник синонімів української мови
  13. культура — Культу́ра, -ри; -ту́ри, -ту́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. культура — КУЛЬТУ́РА, и, ж. 1. Сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Він, купець, що раз у раз мав діло з різним народом, їздив по чужих землях,.. Словник української мови в 11 томах
  15. культура — рос. культура визначальний фактор потреб і поведінки людини, яка засвоює у сім'ї чи через інші суспільні інститути певний набір цінностей, стереотипів сприйняття, поведінки і дій у навколишньому середовищі. Eкономічна енциклопедія
  16. культура — Культура, -ри ж. Культура. Культура знищила крепацтво. К. ХП. 13. Се бо (література) вже висока стадія розумової культури. К. ХП. 124. Європейська культура. К. ХП. 115. Словник української мови Грінченка