курінь

КУРІ́НЬ, реня́, ч.

1. Легка будівля, сторожка (на городах, баштанах і т. ін.).

Кругом мовчки подивилась [Катерина]; Бачить – ліс чорніє, А під лісом, край дороги, Либонь, курінь мріє (Т. Шевченко);

– Адже тепер, опівдні, душно, – усі діди на баштанах по куренях сплять (Б. Грінченко);

– Ну, знаєш, Лесю, з милим, як казали наші батьки й діди, рай і в курені (Є. Кротевич);

Семен Гедзь одсуває череду далi вiд баштану й сам сiдає пiд куренем (В. Винниченко);

Сидів на березі ріки в зеленому курені, зробленому із свіжого гілля, дивився на роботи, мовчав, думав (П. Загребельний).

2. Вбоге житло.

І занесе піском, снігом Курінь – мою хату. Отак мені доведеться Свято зострічати (Т. Шевченко);

Так і живемо: я в своїм курені, а син поки що окремо (І. Муратов);

Ми жили тоді в куренях, але вже готувалися до зими: копали котловани для землянок, заготовляли ліс (Є. Доломан).

3. іст. Військова одиниця запорізького козацького війська, що складається з кількох сотень козаків на чолі з курінним отаманом.

– Напирайте всіма куренями! Татарівський курінь, нападай збоку! (О. Довженко);

– Від козаків ми походимо. Як погромила Катерина Січ Запорозьку, одному з куренів було визначено оці місця під поселення (О. Гончар);

Січове військо поділялось на курені, на чолі яких стояли курінні отамани (з наук. літ.);

// Одиниця адміністративно-територіального поділу на Січі в межах паланки (у 2 знач.).

Запорізька Січ ділилася на 38 куренів. Кожний курінь мав своє господарство і назву (з наук.-попул. літ.);

// Найменша військова одиниця у війську Б. Хмельницького, що налічувала 10-15 осіб.

Сотні у свою чергу поділено на курені. Усе козацьке військо очолював гетьман (з часів Б. Хмельницького), а запорожців – кошовий отаман (з навч. літ.).

4. іст. Житло козаків, що складали таку частину війська.

Ой як крикнув Гамалія: “Брати! будем жити, Будем жити, вино пити, Яничара бити, А курені килимами, Аксамитом [оксамитом] крити!” (Т. Шевченко);

Минули передмістя. Показалися запорозькі січові курені, вкриті дерниною або повстю (О. Довженко).

5. іст. Військова частина українського війська в першій половині ХХ ст.

В салон-вагоні було душ п'ять офіцерів куреня і двоє цивільних (А. Головко);

Курінь за складом своїм виявився із стріляних хлопців: з фронтовиків, з полонених (О. Гончар);

20 січня з допомогою Гуцульського куреня .. ми залізницю взяли (Р. Іваничук);

Легіон Українських січових стрільців був поділений на курені, сотні й чети (з навч. літ.);

Восени 1926 р. курінь розрісся настільки, що його було поділено на самостійні гуртки (з мемуарної літ.).