кіраса
КІРА́СА, и, ж., іст.
1. Металеві лати, що захищали груди й спину воїна від ударів холодною зброєю.
У могилах IV ст. до н. е. знаходять грецькі суцільні кіраси або пластинчасті панцирі з наплічниками (з наук. літ.);
Немов у тумані, не торкаючись землі, пролетіли ескадрони кінної гвардії в залізних кірасах (П. Кочура).
2. У західноєвропейських і російській (до 1917 р.) арміях – частина парадного одягу деяких гвардійських кавалерійських полків.
Те, що вони були гусарами, можна було здогадатися по блискучих кірасах на грудях, шоломах із довгим павиним пір'ям, які блимали, немов срібні глеки (Д. Білий).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кіраса — кіра́са іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кіраса — -и, ж., іст. 1》 Металевий панцир на груди й спину для захисту від холодної та вогнепальної зброї. 2》 У західноєвропейських і російській (до 1917 р.) арміях – частина парадного одягу деяких гвардійських кавалерійських полків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кіраса — Бронегрудник Словник чужослів Павло Штепа
- кіраса — И, ж., іст. 1. Металевий панцир на груди й спину для захисту від холодної та вогнепальної зброї. 2. У західноєвропейських і російській (до 1917 р.) арміях частина парадного одягу деяких гвардійських полків. А наїде феска яка, а наскочить синя кіраса — полонитимуть харпака смертним прасом. (ЗД:142). Словник поетичної мови Василя Стуса
- кіраса — кіра́са (франц. cuirasse, від cuir – шкіра) металеві лати, що їх одягали на спину й груди для захисту від ударів холодною зброєю. До початку 20 ст. збереглися в кавалерії деяких армій як частина парадної форми. Словник іншомовних слів Мельничука
- кіраса — КІРА́СА, и, ж., іст. 1. Металевий панцир на груди й спину для захисту від холодної та вогнепальної зброї. В могилах IV ст. до н. е. знаходять грецькі суцільні кіраси або пластинчасті панцирі з наплічниками (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах