легований
ЛЕГО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до легува́ти.
Для дослідження було використано зразки кремнію, легованого донорними або акцепторними домішками в широкому діапазоні концентрацій (з наук. літ.).
2. у знач. прикм. Такий, до складу якого введені ті чи інші метали для одержання сплаву з певними якостями (про сталь, чавун і т. ін.).
Нині ж на перший план начеб і справді висунулися алюміній та пластмаси, легована сталь і титан (М. Дашкієв);
За хімічним складом чавуни розрізняють нелеговані і леговані, тобто такі, у складі яких є спеціальні домішки (з навч. літ.);
Підприємство спеціалізується на виробництві переробного чавуну, сортового та листового прокату, трубної заготовки з вуглецевих, конструкційних легованих якісних та високоякісних марок сталі (із журн.);
Нова піч призначена для термообробки поковок і заготовок з вуглецевих, легованих і нержавіючих сталей масою до 10 тонн (з газ.);
// Який виготовлено із сталі, чавуну і т. ін. з певними якостями.
У кожного цвіркунчика – сокира у руках, сокира із легованої сталі (Є. Гуцало);
* Образно. В голосі шефа задзвенів легований метал, – наказую вам вийти на лід і відшукати Шарпанського (А. Крижанівський).
Значення в інших словниках
- легований — лего́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- легований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до легувати. 2》 у знач. прикм. Такий, до складу якого введено ті чи інші метали для одержання сплаву з певними якостями (про сталь, чавун і т. ін.). || Якого виготовлено із сталі, чавуну і т. ін. з певними якостями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- легований — ЛЕГО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до легува́ти. 2. у знач. прикм. Такий, до складу якого введені ті чи інші метали для одержання сплаву з певними якостями (про сталь, чавун і т. ін.). Словник української мови в 11 томах