легований

лего́ваний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до легувати. 2》 у знач. прикм. Такий, до складу якого введено ті чи інші метали для одержання сплаву з певними якостями (про сталь, чавун і т. ін.). || Якого виготовлено із сталі, чавуну і т. ін. з певними якостями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. легований — ЛЕГО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до легува́ти. Для дослідження було використано зразки кремнію, легованого донорними або акцепторними домішками в широкому діапазоні концентрацій (з наук. літ.). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  3. легований — ЛЕГО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до легува́ти. 2. у знач. прикм. Такий, до складу якого введені ті чи інші метали для одержання сплаву з певними якостями (про сталь, чавун і т. ін.). Словник української мови в 11 томах