легований
лего́ваний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до легувати.
2》 у знач. прикм. Такий, до складу якого введено ті чи інші метали для одержання сплаву з певними якостями (про сталь, чавун і т. ін.).
|| Якого виготовлено із сталі, чавуну і т. ін. з певними якостями.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- легований — лего́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- легований — ЛЕГО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до легува́ти. Для дослідження було використано зразки кремнію, легованого донорними або акцепторними домішками в широкому діапазоні концентрацій (з наук. літ.). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
- легований — ЛЕГО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до легува́ти. 2. у знач. прикм. Такий, до складу якого введені ті чи інші метали для одержання сплаву з певними якостями (про сталь, чавун і т. ін.). Словник української мови в 11 томах