1. Словник української мови в 11 томах

легований

ЛЕГО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до легува́ти.

2. у знач. прикм. Такий, до складу якого введені ті чи інші метали для одержання сплаву з певними якостями (про сталь, чавун і т. ін.).

За хімічним складом чавуни розрізняють нелеговані і леговані, тобто такі, у складі яких є спеціальні домішки (Токарна справа.., 1957, 51);

// Який виготовлено із сталі, чавуну і т. ін. з певними якостями.

Завод одержав замовлення — виготовити і поставити народному господарству леговані балони місткістю по 85 літрів (Роб. газ., 24.1 1962, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легований — лего́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. легований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до легувати. 2》 у знач. прикм. Такий, до складу якого введено ті чи інші метали для одержання сплаву з певними якостями (про сталь, чавун і т. ін.). || Якого виготовлено із сталі, чавуну і т. ін. з певними якостями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. легований — ЛЕГО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до легува́ти. Для дослідження було використано зразки кремнію, легованого донорними або акцепторними домішками в широкому діапазоні концентрацій (з наук. літ.). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах