легітимація
ЛЕГІТИМА́ЦІЯ, ї, ж., юр.
Визнання чи підтвердження законності якого-небудь права або повноваження.
Батько Сильвестрів також шляхтич, але нелегітимований, і Сильвестр перед шлюбом мусить виробити собі шляхетську легітимацію (І. Франко);
В працях А. В. Стороженка, В. М. Доманицького, А. Яковліва, І. П. Крип'якевича в основному акцентується увага на причинах і початках виникнення реєстрового козацького війська та процесу легітимації українського козацтва у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій (з наук. літ.);
Для легітимації володільця цінного папера у якості суб'єкта права необхідно, щоб його ім'я було зазначене не лише у тексті цінного папера, а й у реєстрі власників іменних цінних паперів (з навч. літ.);
Процес легітимації нової влади почався проведенням референдуму (з газ.);
// Документ, який підтверджує це право або повноваження.
План був дуже нескладний: хутенько дістати від воєводи легітимацію перебування в Польщі та мандрувати до Варшави (Олесь Досвітній);
– Але, паночку, прошу – ви виділи мої легітимації, тож вам кождий [кожний] засвідчить, що... (Б. Антоненко-Давидович);
Щоб у гори, де ліс сплавляють, пройти, треба було виправити легітимацію (І. Муратов).
Значення в інших словниках
- легітимація — Легітима́ція: — визнання чи підтвердження законності якого-небудь права або повноваження; документ, який підтверджує це право або повноваження, встановлення особистості, особове посвідчення [37] — посвідчення особи, посвідка про особу... Словник з творів Івана Франка
- легітимація — легітима́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- легітимація — -ї, ж., юр. 1》 Визнання чи підтвердження законності якого-небудь права або повноваження. || Документ, який підтверджує це право або повноваження. 2》 Узаконення позашлюбних дітей, тобто присвоєння їм у встановленому порядку прав законних дітей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- легітимація — Посвідка, документ, див. сертифікат Словник чужослів Павло Штепа
- легітимація — (англ. legitimation) 1. визначення або підтвердження будьякого права чи повноваження. 2. документи, що засвідчують це право або повноваження. Економічний словник
- легітимація — легітима́ція (від лат. legitimus – законний, узаконений) 1. Визначення або підтвердження законності якогось права чи повноваження. 2. Документи, що засвідчують це право або повноваження. Словник іншомовних слів Мельничука
- легітимація — ЛЕГІТИМА́ЦІЯ, ї, ж., юр. Визнання чи підтвердження законності якого-небудь права або повноваження; // Документ, який підтверджує це право або повноваження. Словник української мови в 11 томах
- легітимація — рос. легитимация узаконення, визнання або підтвердження законності прав і повноважень фізичних і юридичних осіб, а також підтвердження законності відповідними документами. Eкономічна енциклопедія