лицемірний
ЛИЦЕМІ́РНИЙ, а, е.
Який лицемірить, здатний лицемірити.
– Колись і мене назвав [піп] антихристом. – Невже антихристом?.. – сказав лицемірний Денис, ще й перехрестився (І. Нечуй-Левицький);
// Сповнений лицемірства; нещирий.
Люди плакали і кричали, а мені лицемірними здались і їхні жалі, і страх злочину (М. Коцюбинський);
Він не мудрствував, не подавав нікому лицемірних надій, говорив терпку, оголену правду – правду про їхню загибель, але й про їхню славу (І. Багряний);
На полірованих могильних плитах рябіли написи, за якими вгадувалися і справжня, непідробна туга, і лицемірні зітхання (М. Руденко);
Добре вчинив той чоловік, що взяв на глум інквізитора за лицемірну благодійність ченців, які дають убогим те, що годилось би свиням згодувати або геть викинути (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).
Значення в інших словниках
- лицемірний — лицемі́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- лицемірний — Нещирий, лукавий, криводушний, двоєдушний, фарисейський, фалшивий; (- співчуття) удаваний; п! ПІДСТУПНИЙ. Словник синонімів Караванського
- лицемірний — див. брехливий Словник синонімів Вусика
- лицемірний — -а, -е. Який лицемірить, здатний лицемірити. || Сповнений лицемірства; нещирий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лицемірний — Облудний, удаваний, роблений, нещирий, брехливий, дурисвітський, див. фальшивий Словник чужослів Павло Штепа
- лицемірний — ЛИЦЕМІ́РНИЙ (який приховує свої справжні думки, почуття, наміри й т. ін.), НЕЩИ́РИЙ, БРЕХЛИ́ВИЙ, СЛИЗЬКИ́Й, ФАЛЬШИ́ВИЙ, ЛУКА́ВИЙ, КРИВОДУ́ШНИЙ, КРИВОПРИСЯ́ЖНИЙ, КРУТІ́ЙСЬКИЙ, ДВОЛИ́КИЙ, ДВОЛИ́ЦИЙ, ДВОЛИ́ЧНИЙ рідко, ДВОЄДУ́ШНИЙ заст. Словник синонімів української мови
- лицемірний — ЛИЦЕМІ́РНИЙ, а, е. Який лицемірить, здатний лицемірити. — Колись і мене [піп] назвав антихристом. — Невже антихристом?.. — сказав лицемірний Денис, ще й перехрестився (Н.-Лев., IV, 1956, 154); // Сповнений лицемірства; нещирий. Словник української мови в 11 томах
- лицемірний — Лицемірний, -а, -е Лицемѣрный. Словник української мови Грінченка