лом

ЛОМ¹, а, ч.

Товстий загострений з одного кінця металевий стрижень, яким ламають, розбивають що-небудь тверде.

Дрімайло бубонить до мене іншим голосом: – Ламай ломом шухляду в комоді! Дивись, он стоїть скриня! (І. Нечуй-Левицький);

Робітники ломами й сокирами ламають стіну, вона незабаром падає (Леся Українка);

Забудовники ломами відколювали важкі брили м'якого, наче крейда, мергелю (М. Циба);

Дійшли [троє товаришів] до здорового мармурового надгробка, підважили залізними ломами важке віко й підперли, так щоб можна було чоловікові влізти (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

ЛОМ², у, ч.

1. розм. Поламані або придатні лише для переробки предмети (переважно металеві).

Ми збирали вугiлля на шахтах i залiзо, мiдь i жерсть, чавун, але бiльше – крали його на заводi i металевий лом продавали нашому родичу Удовенковi (В. Сосюра);

З кінця 80-х, на початку 90-х років ХХ ст. підприємства буквально різали на металобрухт, бо було вигідніше продати лом чорного й кольорового металу, ніж вкладати кошти у виробництво (з газ.).

2. рідко. Сухе гілля, сучки дерев, що попа́дали на землю; сушняк, хмиз.

Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (з народної пісні);

Стежка тая, давно уже не топтана, заросла високим бур'яном і застелена була дрібним сухим ломом (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лом — лом 1 іменник чоловічого роду інструмент лом 2 іменник чоловічого роду ламань, брухт Орфографічний словник української мови
  2. лом — жм. залізяка; (металевий) брухт; (сухе гілля) сушняк, хмиз; ЖМ. вітролом. Словник синонімів Караванського
  3. Лом — Брухт Неправильно-правильно
  4. лом — I -а, ч. Товстий загострений з одного кінця металевий стрижень, яким ламають, розбивають що-небудь тверде. II -у, ч. 1》 Поламані або придатні лише для переробки предмети (перев. металеві); ламань, брухт. 2》 Сухе гілля, сучки дерев, що попадали на землю; сушняк, хмиз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лом — (біль) гостець, гризь, (знаряд) ломака, ломачка, (матеріял) ломань, див. брухт, утиль, скрап Словник чужослів Павло Штепа
  6. лом — присл. Лінь, ліньки. ◇ В лом. Виховати нарешті нормальне покоління, яке приведе їх до влади, і залишить у спокої, в спокійній країні, де уже всім буде насрати на політику, на газети й радіо, де ніхто нічого не знатиме про Мао й Фіделя... Словник сучасного українського сленгу
  7. лом — II. ЛОМ (товстий загострений з одного кінця металевий стрижень, яким ламають, розбивають що-небудь тверде); ПЛІШНЯ́ (на дерев'яній ручці). Гострим ломом довбає Шафіге кам'янисту землю (З. Словник синонімів української мови
  8. лом — ЛОМ¹, а, ч. Товстий загострений з одного кінця металевий стрижень, яким ламають, розбивають що-небудь тверде. Робітники ломами й сокирами ламають стіну, вона незабаром падає (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  9. лом — Лом, -ма м. Ломъ (желѣзное орудіе). Словник української мови Грінченка