лом

присл. Лінь, ліньки.

В лом. Виховати нарешті нормальне покоління, яке приведе їх до влади, і залишить у спокої, в спокійній країні, де уже всім буде насрати на політику, на газети й радіо, де ніхто нічого не знатиме про Мао й Фіделя, де в лом буде навіть під'єднатись до мережі (С. Жадан). Мені так в лом щось робити.[/с]

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лом — лом 1 іменник чоловічого роду інструмент лом 2 іменник чоловічого роду ламань, брухт Орфографічний словник української мови
  2. лом — жм. залізяка; (металевий) брухт; (сухе гілля) сушняк, хмиз; ЖМ. вітролом. Словник синонімів Караванського
  3. Лом — Брухт Неправильно-правильно
  4. лом — I -а, ч. Товстий загострений з одного кінця металевий стрижень, яким ламають, розбивають що-небудь тверде. II -у, ч. 1》 Поламані або придатні лише для переробки предмети (перев. металеві); ламань, брухт. 2》 Сухе гілля, сучки дерев, що попадали на землю; сушняк, хмиз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лом — (біль) гостець, гризь, (знаряд) ломака, ломачка, (матеріял) ломань, див. брухт, утиль, скрап Словник чужослів Павло Штепа
  6. лом — ЛОМ¹, а, ч. Товстий загострений з одного кінця металевий стрижень, яким ламають, розбивають що-небудь тверде. Дрімайло бубонить до мене іншим голосом: – Ламай ломом шухляду в комоді! Дивись, он стоїть скриня! (І. Словник української мови у 20 томах
  7. лом — II. ЛОМ (товстий загострений з одного кінця металевий стрижень, яким ламають, розбивають що-небудь тверде); ПЛІШНЯ́ (на дерев'яній ручці). Гострим ломом довбає Шафіге кам'янисту землю (З. Словник синонімів української мови
  8. лом — ЛОМ¹, а, ч. Товстий загострений з одного кінця металевий стрижень, яким ламають, розбивають що-небудь тверде. Робітники ломами й сокирами ламають стіну, вона незабаром падає (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  9. лом — Лом, -ма м. Ломъ (желѣзное орудіе). Словник української мови Грінченка