лом

II. ЛОМ (товстий загострений з одного кінця металевий стрижень, яким ламають, розбивають що-небудь тверде); ПЛІШНЯ́ (на дерев'яній ручці). Гострим ломом довбає Шафіге кам'янисту землю (З. Тулуб); Обходячи двірників, що плішнями рубали кригу на тротуарах, поволі йшла з базару Варя додому (І. Ле).

СУШНЯ́К збірн. (сухі гілки, сучки, сухий хмиз), СУШНИ́К, ПО́СУШ, СУШ розм., СУХАРИ́НА діал., ЛІМ діал., ЛОМ діал. Сидір Антонович.. подався до гаю, щоб допомогти Саньці збирати сушняк (А. Шиян); — Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Леся Українка); Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне (Словник Б. Грінченка); От обдертий дідусь-старовина Шкандибає, аж гнесь до землі, Гне додолу його сухарина (І. Франко); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня). — Пор. 1. хмиз.

БРУХТ (збірн. — ламані або придатні тільки для перероблення металеві предмети), МЕТАЛОБРУ́ХТ, МЕТАЛОЛО́М. Навпроти кузні іржаво червоніють купи різного брухту (О. Гончар); Збирання металобрухту (металолому). — Пор. I. 1. лом.

I. ЛОМ (ламані або придатні лише для переробки старі предмети), ЛА́МАНЬ розм.; ТРІ́СКА, СКІ́ПКА, СКІ́ПА рідше, ТРУ́СОК (уламок чогось дерев'яного). От ще кілька хвилин, і перша мульда, підхоплена хоботом завалочної машини, поволі увійшла в отвір печі, перевернулась і висипала на розпечений під порцію залізного лому (В. Собко); Колода репнула, як гарбуз. За якусь хвилину Хома пощепив її на тріски (О. Гончар); У грубці гуло — Догоряли скіпки (П. Воронько); Килина розіклала багаття з труску та трісок в тіні високого каменя, коло котрого росли високі верби (І. Нечуй-Левицький). — Пор. I. брухт.

ХМИЗ збірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯ рідше, ХВО́РО́СТ, ХВОРОСТИ́ННЯ діал., ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСК діал., ХМИЗНЯ́К рідше, ЛА́МАНЬ розм., ЛІМ діал., ПАТИ́ЧЧЯ діал., РІ́ЩЕ діал., ХАМЛО́ діал., ХРУСТ діал., ХАЩ діал. Підклали свіжого хмизу, й сухі палички затріщали в синенькому полум'ї (С. Васильченко); Хмиззя, обмазане в глей, говорюча ластівка носить, Поки не зліпить гнізда (М. Зеров); Старша сестра, чорноока Маруся, вартовому зуби замовляла, а меншенька Катруся знедоленому братику хліб і до хліба через оголене хворостиння рученятами пропихала (С. Ковалів); Короткочубі трави по долинках ще схилені в один бік, а в них позапліталось паліччя, очерет, торішнє сіно (Ю. Мушкетик); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня); Віктор підкладає сухе ломаччя.. З багаття знову вириваються веселі язики (П. Автомонов); В каміні дотлівали поліна та трусок (І. Нечуй-Левицький); Молодь з бригади .. допомогла лісоводам.. возити та викладати по гребенях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур'ян (І. Волошин); Мов хорий, вітер там стогнав, Серед верхів блукаючи. То в далі лім десь затріщить, Ворона крякне (І. Франко); За шість грибків та оберемок сухого патиччя ви обидва припаяли мені тоді п'ять злотих штрафу (П. Козланюк); Станко та Мирослава докинули ріща на вогонь (Ю. Опільський); Так навпростець і чеше (Масляк), по колоддям спотикається і вже не десять разів лобом цілувався з хамлом, що попід ногами йому плуталося (Г. Квітка-Основ'яненко); (Деві:) Дядьку, ось пожди, я хрусту принесу, вогонь підживим (Леся Українка). — Пор. сушня́к.