1. Словник української мови в 11 томах

лом

ЛОМ¹, а, ч. Товстий загострений з одного кінця металевий стрижень, яким ламають, розбивають що-небудь тверде.

Робітники ломами й сокирами ламають стіну, вона незабаром падає (Л. Укр., II, 1951, 204);

Чувся в темряві крізь галас і крики брязкіт ломів об залізо (Головко, І, 1957, 67).

ЛОМ², у, ч.

1. Поламані або придатні лише для переробки предмети (переважно металеві).

Долі одпечатувалися синіми квадратами місячні вікна, а на шибках у їх лежали нерухомі тіні од волохатих гілочок і сучечків, ніби хто понакидав туди срібного лому (Вас., І, 1959, 239);

Ідея одержання мартенівської сталі., була викликана потребою переплавляти нагромаджуваний металевий лом (Наука.., 1, 1957, 8).

2. Сухе гілля, сучки дерев, що попа́дали на землю; сушняк, хмиз.

Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (Нар. лірика, 1956, 295);

Стрімкі дебрі, завалені від віків гниючим ломом (Фр., IV, 1950, 473).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лом — лом 1 іменник чоловічого роду інструмент лом 2 іменник чоловічого роду ламань, брухт Орфографічний словник української мови
  2. лом — жм. залізяка; (металевий) брухт; (сухе гілля) сушняк, хмиз; ЖМ. вітролом. Словник синонімів Караванського
  3. Лом — Брухт Неправильно-правильно
  4. лом — I -а, ч. Товстий загострений з одного кінця металевий стрижень, яким ламають, розбивають що-небудь тверде. II -у, ч. 1》 Поламані або придатні лише для переробки предмети (перев. металеві); ламань, брухт. 2》 Сухе гілля, сучки дерев, що попадали на землю; сушняк, хмиз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лом — (біль) гостець, гризь, (знаряд) ломака, ломачка, (матеріял) ломань, див. брухт, утиль, скрап Словник чужослів Павло Штепа
  6. лом — ЛОМ¹, а, ч. Товстий загострений з одного кінця металевий стрижень, яким ламають, розбивають що-небудь тверде. Дрімайло бубонить до мене іншим голосом: – Ламай ломом шухляду в комоді! Дивись, он стоїть скриня! (І. Словник української мови у 20 томах
  7. лом — присл. Лінь, ліньки. ◇ В лом. Виховати нарешті нормальне покоління, яке приведе їх до влади, і залишить у спокої, в спокійній країні, де уже всім буде насрати на політику, на газети й радіо, де ніхто нічого не знатиме про Мао й Фіделя... Словник сучасного українського сленгу
  8. лом — II. ЛОМ (товстий загострений з одного кінця металевий стрижень, яким ламають, розбивають що-небудь тверде); ПЛІШНЯ́ (на дерев'яній ручці). Гострим ломом довбає Шафіге кам'янисту землю (З. Словник синонімів української мови
  9. лом — Лом, -ма м. Ломъ (желѣзное орудіе). Словник української мови Грінченка