лопатка

ЛОПА́ТКА, и, ж.

1. Зменш. до лопа́та; маленька лопата.

І досі бачу ту залізну лопатку, якою батько набирав вугля з дощаної скрині (І. Франко);

Що в портфелі? .. У портфелі саперна військова лопатка (В. Підмогильний);

Нарешті лопатка натрапила на брудний згорток (І. Роздобудько);

Господиня схопила з полиці дерев'яне барильце й, зануривши в нього дерев'яну лопатку форми павиного хвоста, зачерпнула рідини й тричі покропила місце, на яке сичала кицька (І. Карпа).

2. Те саме, що ло́пать 2.

Станція [ТЕС] потребувала .. машин, валів, підшипників, турбінних лопаток (Ю. Яновський).

3. Парна кістка трикутної форми в складі плечового пояса хребетних тварин і людини.

– У мене очі мало з голови не вискочать, так призираюся, щоб вицідити йому [ведмедеві] просто під ліву лопатку (І. Франко);

Коли, наприклад, він бачив на вулиці перехожого, в якого випиналися лопатки, уява якось сама собою домальовувала на тих лопатках срібні крила (В. Нестайко);

Олень ступав і ступав, і в ту мить, коли Богдан цілився йому під ліву лопатку, пролунав жахливий крик (І. Білик);

// Частина тулуба в межах розташування цієї кістки.

Піт струменів поміж лопатками, і це трохи псувало їй настрій (Ірина Вільде);

Наш, наш дядько! У клинцюватому картузику з ґудзиком на тім'ї, у вилинялій сорочці з темною плямою поту між лопатками... (В. Шкляр);

// Передня плечова частина м'ясної туші.

Відварне м'ясо готують із м'якоті бокової і зовнішньої частин задньої ноги, лопатки, підлопаткової частини, грудинки, пружка (з навч. літ.).

4. архт. Те саме, що лізе́на.

Створення ряду архітектурних елементів і деталей – пілястрів, лопаток, поясків, карнизів і т. ін. – взагалі не властиве сучасній архітектурі житлових будинків (з наук.-попул. літ.).

5. розм. Недозрілий стручок гороху.

Лопатки гороху варять цілими (з наук.-попул. літ.);

– Ей, обскубуть горох наш зеленцем, – побач!.. В лопатках обнесуть!.. (П. Гулак-Артемовський).

◇ Вбива́тися / вби́тися в лопа́тки́ див. вбива́тися¹;

(1) Лопа́тки́ в горо́сі, зі сл. побачити, помітити і т. ін. – приховані ознаки якої-небудь загрози, небезпеки, неприємності і т. ін.

Ага, побачила лопатки в горосі (прислів'я);

Секретар постеріг лопатки в горосі. Він тілько шморгонув носом і нічого нікому не сказав (Панас Мирний);

(2) На всі лопа́тки, зі сл. бігти, мчати і т. ін., жарт. – дуже швидко.

– Питання є? – Нема! – Тоді шуруй додому – на всі лопатки! (В. Москалець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лопатка — лопа́тка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири лопа́тки Орфографічний словник української мови
  2. лопатка — див. копистка Словник синонімів Вусика
  3. лопатка — [лопатка] -ткие, д. і м. -ац':і, мн. -аткие/ -атки, -аток дв'і лопаткие Орфоепічний словник української мови
  4. лопатка — -и, ж. 1》 Зменш. до лопата; маленька лопата. 2》 Те саме, що лопать 2). 3》 Парна кістка трикутної форми в складі плечового пояса хребетних тварин і людини. || Частина тулуба в межах розташування цієї кістки. || Передня плечова частина м'ясної туші; плічко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лопатка — Пласка кістка, що входить до складу плечового пояса хребетних; у ссавців трикутна, широка, сполучається суглобом з плечовою кісткою та ключицею. Універсальний словник-енциклопедія
  6. лопатка — (аж) моро́з дере́ (подира́є, пробира́є і т. ін.) / поде́р (подра́в, пробра́в і т. ін.) по спи́ні (по шкі́рі, за пле́чі і т. ін.) кого, у кого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
  7. лопатка — ЛО́ПАТЬ (плоска гребна частина весел, суднових коліс, повітряних гвинтів і т. ін.), ЛО́ПАТЕНЬ, ЛОПА́ТКА, ПЛИ́ЦЯ (гребного колеса). Невже він не побачить, як Дніпро падатиме на лопаті турбін, як пороги пірнуть під воду?.. (М. Словник синонімів української мови
  8. лопатка — ЛОПА́ТКА, и, ж. 1. Зменш. до лопа́та; маленька лопата. І досі бачу ту залізну лопатку, якою батько набирав вугля з дощаної скрині (Фр., IV, 1950, 187); Діти у сквері орудували іграшковими лопатками, прощаючись з останнім снігом (Руд. Словник української мови в 11 томах
  9. лопатка — (ст.слов.) Вертикальний і плоский виступ на стіні, який не має капітелі і бази (порівн. лізена, пілястра). Л. характерна для романського і давньоруського зодчества... Архітектура і монументальне мистецтво
  10. лопатка — Лопатка, -ки ж. 1) ум. отъ лопата. 2) Въ колесѣ водяной мельницы каждая изъ расположенныхъ по окружности его дощечекъ, на которыя падаетъ вода. Черниг. у. 3) Часть валька, которой колотятъ бѣлье. Шух. І. 154. 4) Лопатка, плечевая кость. Словник української мови Грінченка