любимець
ЛЮБИ́МЕЦЬ, мця, ч., перев. з означ., розм.
Той, кого особливо люблять, улюбленець.
Той бичок, з-під Чорнушки корови, був любимець Івасів (Панас Мирний);
Коли цар сподівався приходу шведського короля на Україну, він виставив проти нього корпус війська під проводом свого любимця Меншикова (Г. Хоткевич);
Особливо цікавив мене сам Мазепа, козацький син і королівський паж, любимець короля і – жінок. (Б. Лепкий);
Ще з дороги султан прислав до Ель Хуррем свого любимця Кассіма (О. Назарук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- любимець — люби́мець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- любимець — див. коханий Словник синонімів Вусика
- любимець — -мця, ч. Той, кого особливо люблять, цінують. Великий тлумачний словник сучасної мови
- любимець — Коханець, коханок, коханка, коханочка, любчик, любка, любонька, улюбленець, улюблениця, мамій, мамійка, мамієчка, мазун, мазунець, мазунка, мазушка, милодан, милоданка, пестун, пестунець, пестунка, пестуночка, див. возлюбленник, фаворит Словник чужослів Павло Штепа
- любимець — УЛЮ́БЛЕНЕЦЬ (той, кого дуже люблять, цінують), ЛЮБИ́МЕЦЬ, УКО́ХАНЕЦЬ, ОБРА́НЕЦЬ поет., УЛЮ́БЛЕНИК рідше, ЛЮ́БЛЕНЕЦЬ рідше, ВИБРА́НЕЦЬ рідше; ФАВОРИ́Т (улюбленець знатної особи; спорт. — кращий спортсмен, улюбленець публіки); ПРОТЕЖЕ́ книжн. Словник синонімів української мови
- любимець — ЛЮБИ́МЕЦЬ, мця, ч., перев. з означ. Той, кого особливо люблять. Той бичок, з-під Чорнушки корови, був любимець Івасів (Мирний, IV, 1955, 10); Спить солдат, любимець всього взводу, І вінки кладуть йому до ніг… (Гойда, Угор. мелодії, 1955, 41). Словник української мови в 11 томах