література

ЛІТЕРАТУ́РА, и, ж.

1. Уся сукупність наукових, художніх і т. ін. творів того чи іншого народу, періоду або всього людства.

Але мужик не піднявся до розуміння мистецтва й не скоро розів'є він у собі високий смак. Йому ніколи читати літературу (Л. Смілянський);

Хоч він всеньке літо сидів над книжками, писав диктанти, розв'язував задачі, читав літературу, конспектував .. – він все ж таки ловив себе на тому, що такий-от розділ знає гірше, ніж інший (Григорій Тютюнник);

Сучасні російськомовні “бестселери” я до рук не брав, серйозну літературу читати було ліньки (В. Кожелянко).

2. Вид мистецтва, що зображує життя, створює художні образи за допомогою слова.

Як би там не було, а література моя професія (Леся Українка);

Щось сильне тягне мене до літературної праці – і літературі я відданий цілою душею (М. Коцюбинський);

З якоюсь пристрастю, він сперечався про діло кровне – про літературу (М. Рильський);

// Сукупність творів цього виду мистецтва.

Журнала [журналу] вже десятий рік і в очі ні одного не бачив і не знаю, що там і діється, в тій новій .. літературі (Т. Шевченко);

Настуся записалася в якусь школу, щоб довчиться французької мови та вислухать курс французької літератури (І. Нечуй-Левицький);

// Літературна діяльність, процес творення художніх творів за допомогою слова.

Хтось .. не хоче навіть до роботи братись, а властиво треба, і погода саме літературі сприяє (Леся Українка).

3. Сукупність друкованих творів певної галузі знань, із певного питання.

Величезна кількість виданої в діаспорі або Західній Україні 1920–1939 рр. літератури, мистецької, мемуарної, навіть фахівцям-гуманітаріям відома переважно тільки з наслуху (з наук. літ.);

В Українському домі була влаштована книжкова виставка технічної літератури (з газ.);

// розм. Друковані твори; книжки.

Маруся Петренкова .. курила цигарки, носила завжди силу всякої літератури (М. Івченко);

В кімнаті м'які меблі, стіл, завалений літературою (Д. Бедзик).

(1) Детекти́вна літерату́ра – відгалуження пригодницької літератури, присвяченої розкриттю загадкових злочинів; останнім часом також твори про військово-політичну розвідку і гостросюжетна література, не пов'язана із розслідуванням злочинів.

Детективна література, або детектив є різновидом пригодницької літератури (із журн.);

(2) Довідко́ва літерату́ра – наукові та професійні довідники; словники всіх типів: енциклопедичні, тлумачні, термінологічні, білінгвістичні та ін.

Книжка була їм знайома – збірка американських детективів. “Довідкова література”, – подумав Горбатюк. “Керівництво до дії”, – майже те ж саме подумав Попенко (В. Нестайко);

Інколи доводилося ходити в книжкові магазини по необхідну довідкову літературу (І. Білик);

(3) Куртуа́зна літерату́ра – середньовічна західноєвропейська придворна література, що оспівувала лицарство.

Куртуазна література прославляла військові подвиги, лицарське служіння дамі, відображала ритуал лицарської честі, мала світський характер, протистояла клерикальній літературі (з наук. літ.);

(4) Лубко́ва літерату́ра – дешеві масові літературні видання з ілюстраціями, які були поширені в Україні та на інших землях, що належали Російській імперії.

Лубкова література мала певні дидактичні функції, залучала простолюд до читання, проте вирізнялася невисоким художнім рівнем, орієнтувалася на нерозвинені естетичні смаки (з наук. літ.);

(5) Науко́ва літерату́ра – сукупність різножанрових друкованих творів, покликаних подавати результат вивчення та інтерпретації ідей, фактів, законів і категорій, що їх досліджують науковці.

Ім'я І. Вишенського вперше з'являється у науковій літературі 1848 р., одночасно в Києві і в Москві (Валерій Шевчук);

Семен Петрович, на відміну від інших громадян, прочитав купу наукової літератури та міг сам консультувати інших з приводу утримування оленів (І. Роздобудько);

(6) Науко́во-популя́рна літерату́ра – сукупність різножанрових друкованих творів, що приступно висвітлюють наукові питання для нефахівців.

Науковий стиль білоруської мови формувався на основі науково-популярної літератури (з наук. літ.);

(7) Нові́тня літерату́ра – художня література, створена впродовж найближчого історичного періоду.

Василь Кук до останніх днів наполегливо працював над втіленням своєї ідеї – становлення української державності. Особливо його цікавила новітня література з психології та менеджменту (з газ.);

(8) Приго́дницька літерату́ра – різновид художньої літератури, творам якої властива захоплива оповідь про надзвичайні пригоди, стрімкий і напружений розвиток сюжетних ліній, перебільшеність переживань, мотиви викрадення, погоні, загадковості і т. ін.

У Литві є великий попит на пригодницьку літературу (із журн.);

(9) Фантасти́чна літерату́ра – різновид художньої літератури, у творах якого зображують украй нереальні події та явища.

Практично останньої миті, коли чорновик книги був готовий, у мене виникли побоювання, що жоден видавець фантастичної літератури не візьметься публікувати її в такому вигляді (О. Авраменко);

(10) Худо́жня літерату́ра – вид мистецтва, що зображує життя, створюючи художні образи за допомогою слова.

Художня література безнастанно контактує з живою народною мовою, живлячися з неї та, з свого боку, збагачуючи її (Б. Антоненко-Давидович).