1. Словник української мови в 11 томах

література

ЛІТЕРАТУ́РА, и, ж.

1. Уся сукупність наукових, художніх і т. ін. творів того чи іншого народу, періоду або всього людства.

Хоч він всеньке літо сидів над книжками, писав диктанти, розв’язував задачі, читав літературу, конспектував.. — він все ж таки ловив себе на тому, що такий-от розділ знає гірше, ніж інший (Тют., Вир, 1964, 52).

2. Вид мистецтва, що зображує життя, створює художні образи за допомогою слова.

Як би там не було, а література моя професія (Л. Укр., V, 1956, 20);

Щось сильне тягне мене до літературної праці — і літературі я відданий цілою душею (Коцюб., III, 1956, 282);

Література є найпоширенішим і найбільш доступним видом мистецтва (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 7);

// Сукупність творів цього виду мистецтва.

Журнала вже десятий рік і в очі ні одного не бачив і не знаю, що там і діється, в тій новій.. літературі (Шевч., VI, 1957, 130);

Настуся записалася в якусь школу, щоб довчиться французької мови та вислухать курс французької літератури (Н.-Лев., IV, 1956, 429);

Великого творчого значення набула свідома орієнтація художника — на противагу колишній національній відокремленості й замкненості — на використання досвіду братніх літератур (Про багатство л-ри, 1959, 45);

// Літературна діяльність, процес творення художніх творів за допомогою слова.

Хтось.. не хоче навіть до роботи братись, а властиве треба, і погода саме літературі сприяє (Л. Укр., V, 1956, 343).

Худо́жня літерату́ра — те саме, що літерату́ра 2.

Художня література є одним з наймогутніших засобів людського пізнання (Іст. укр. літ., І, 1954, 9).

3. Сукупність друкованих творів певної галузі знань, з певного питання.

Література про Маркса і марксизм надзвичайно велика (Ленін, 21, 1950, 63);

З допомогою мемуарної літератури нерідко розкриваються цілі важливі сторінки літературного руху (Рад. літ-во, 1, 1962, 134);

В парку була влаштована виставка технічної літератури (Рад. Укр., 27.VІІІ 1959, 3);

// розм. Друковані твори; книжки.

В кімнаті м’які меблі, стіл, завалений літературою (Д. Бедзик, Ост. вальс, 1959, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. література — літерату́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. література — Письменство, словесність; (красна) белетристика; (злободенна) публіцистика; (на певну тему) джерела; (як фах) письменництво; (як товар) книжки. Словник синонімів Караванського
  3. література — [л'ітеиратура] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
  4. література — -и, ж. 1》 Уся сукупність наукових, художніх і т. ін. творів того чи іншого народу, періоду або всього людства. 2》 Вид мистецтва, що зображує життя, створює художні образи за допомогою слова. || Сукупність творів цього виду мистецтва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. література — Письменство Словник чужослів Павло Штепа
  6. література — ЛІТЕРАТУ́РА, и, ж. 1. Уся сукупність наукових, художніх і т. ін. творів того чи іншого народу, періоду або всього людства. Але мужик не піднявся до розуміння мистецтва й не скоро розів'є він у собі високий смак. Йому ніколи читати літературу (Л. Словник української мови у 20 томах
  7. література — • література [лат. lit(t)eratura — написане, від lit(t)era — буква] - твори писемності. У широкому значенні термін "література" вживається щодо всіх писаних і друкованих творів, залежно від змісту яких розрізняють... Українська літературна енциклопедія
  8. Література — Список літературних джерел 1. Англо – русский комерческий словарь – справочник. – М.: Моби, 1992. – 424 с. 2. Англо-русский экономический словарь. – М.: Русский язык, 1981. – 792 с. 3. Андрушків Б.М., Кузьмін О.С. Основи менеджменту. – Львів: Світ, 1995. Економічний словник
  9. література — літерату́ра (лат. literatura – написане, рукопис, від litera – літера) 1. В широкому розумінні – сукупність писаних і друкованих творів того чи іншого народу, епохи або людства. 2. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. література — Сукупність письмової творчості; з XIX ст. цей термін охоплює зазвичай художню л. (поезію, драматургію та прозу). Універсальний словник-енциклопедія
  11. література — ЛІТЕРАТУ́РА (вид мистецтва, що зображує життя, створює художні образи за допомогою слова, мови), СЛОВЕ́СНІСТЬ заст. З якоюсь пристрастю він сперечався Про діло кровне — про літературу! (М. Словник синонімів української мови
  12. література — Літерату́ра, -ри, -рі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. література — рос. литература 1. У широкому розумінні — сукупність писаних і друкованих творів того чи іншого народу, епохи або людства. 2. Сукупність творів писемності для вивчення якогось предмета або питання. Eкономічна енциклопедія
  14. література — Література, -ри ж. Литература. Виставмо, миле браття, на високостях науки й літератури наше національне знамено. К. ХП. 133. Українська література. К. ХП. 124. Словник української мови Грінченка