манливий
МАНЛИ́ВИЙ, а, е.
Який манить до себе; вабливий, заманливий.
В очі привітно глянув [Наливайко], як у безодню лячну і манливу (Іван Ле);
Зажадав сміливець довідатися, хто там подає живий голос? .. Пішов на той манливий вогник та кличний людський голос (І. Пільгук);
Василь вп'явся очима в манливу постать Таїсії Миколаївни (А. Хижняк);
Якогось дня Северина наварила казан потовченого валер'янового коріння .. До вечора хутірські й приблудні коти почали сходитися на той манливий запах, як оси на грушки-дички (М. Матіос);
// Який обіцяє успіх, ви́годи, задоволення.
В нашій камері знову поселилась манлива надія на порятунок (Ю. Збанацький);
– В пропозиції Бачури є манлива думка, є мрія, так би мовити, велика і хвилююча, але ж то тільки мрія (М. Чабанівський).
Значення в інших словниках
- манливий — манли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- манливий — ВАБЛИВИЙ, привабливий; (- надію) спокусливий. Словник синонімів Караванського
- манливий — -а, -е. Який манить до себе; вабливий, привабливий, заманливий. || Який обіцяє успіх, вигоди, задоволення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- манливий — ПРИВА́БЛИВИЙ (який притягає до себе, викликає захоплення своїми якостями, властивостями, зовнішнім виглядом тощо), ПРИВА́БНИЙ рідше, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ПОВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ рідше, МАНЛИ́ВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ... Словник синонімів української мови
- манливий — МАНЛИ́ВИЙ, а, е. Який манить до себе; вабливий, привабливий, заманливий. Василь вп’явся очима в манливу постать Таїсії Миколаївни (Хижняк, Невгамовна, 1961, 76); Знов ідеш, і переливається попереду срібна гладь манливих озер... Словник української мови в 11 томах
- манливий — Манливий, -а, -е Соблазнительный, обманчивый. Словник української мови Грінченка