меткий

МЕТКИ́Й, а́, е́.

1. Швидкий і вправний у роботі, дії (про людину); проворний.

А до роботи ж яка метка й берка [Настуся] (Ганна Барвінок);

[Єгер:] Півроку був я у послузі. Там .. я чистив чоботи вахмістрові, коня глядів, пиво носив. Меткий був, як біс (Леся Українка);

Меткий офіціант подав меню (Л. Дмитерко);

// Про рухи такої людини, її руки і т. ін.

Вся її постать нагадувала ящурку, – тонка, гнучка, з меткими і разом полохливими рухами (Леся Українка);

Сіла [мати] картоплю ту чистити .. З-під її метких рук тоненьким шнурочком в'ється лушпинка, шелестить, падає в корзину (Ю. Збанацький);

// Який жваво і спритно рухається; рухливий (переважно про тварин).

Меткі рибки, крутнувши хвостиками, заметушились і кинулись урозтіч (М. Трублаїні);

Дрібні камінці вибивались з-під ніг і летіли вниз, шарудячи сухотрав'ям, ніби меткі ящірки (Ірина Вільде);

Живе сом в якійсь одній ковбані і майже ніколи її не кидає... Молоді соменки й соменята – ті меткіші, вони бродять по всій річці, на чужі “вулиці” запливають (Остап Вишня);

// Який швидко бігає; прудкий.

Високого зросту [Максим], станкий, бравий, широкоплечий, як з заліза збитий, а до того ще й меткий, як заєць (Панас Мирний);

Наче хміль вона [Варя] – витка, наче блискавка – метка!.. (О. Гончар).

2. Який енергійно і вміло веде справи, легко знаходить вихід із скрутного становища; кмітливий, бистрий на розум.

[Храпко:] З його вийде меткий адвокат! Ще й нічого: у колодочки не вбився, а вже сотнями ворочає (Панас Мирний);

– Метка! Мене перебалакає! – з захопленням, навіть заздрісно озвався Харитон. – Нам би таку на Марію-біс! (Ю. Смолич);

// у знач. ім. метки́й, ко́го, ч. Той, хто енергійно і вміло веде справи.

[Черепань:] Не лізь не в своє діло! На таких метких у нас теж вуздечка знайдеться (Ю. Мокрієв).

3. Здатний точно спрямовувати що-небудь у ціль.

Хтось так сильно двигонув пана Демида під лікоть, що меткий стрілець дав на цей раз хука́ (О. Ільченко);

Пак реве медвідь, коли метка стрільцева рука ужене у здухи півсписа (Панас Мирний);

// Точно спрямований у ціль.

Парубок несподівано скочив у бік жовніра, метким ударом кулака збив його з ніг (Іван Ле);

Махнув шаблюкою Трясило, але удар не був меткий... (В. Сосюра);

// Яким влучають без промаху.

Метка цеглина одбила і в ції [ящірки] хвоста (Панас Мирний);

* Образно. Чи від того, що вона нахилилася, чи може й від того, що метке Грицькове слово влучило прямо її у серце й погнало кров у голову, тільки зблідле до того лице Христине зразу покрилося заревом... (Панас Мирний);

// Те саме, що зірки́й 1.

Над вежами Золотих Воріт і на стінах фортеці метке око вершника вловило далекий трепет прапорів (Н. Рибак).

◇ Метке́ сло́во див. сло́во;

(1) Метки́й (хва́цький) на ви́гадки (на ви́тівки) – вигадливий, кмітливий і т. ін.

Хвацький на витівки, та тупий до справи (з казки);

Меткі на вигадки дівчата заводили пісень, що мутили душу Нестерові (К. Гордієнко);

Кирило меткий на витівки (О. Копиленко);

(2) Метки́й на о́ко – такий, що все помічає; спостережливий, зіркий і т. ін.

Слідом за вчителем виступав Юзеф П'єнтак – рудуватий селянин середніх років – жвавий, балакучий і меткий на око (С. Журахович);

(3) Метки́й на сло́во (до сло́ва) – який любить поговорити, уміє влучно сказати, відповісти і т. ін.; дотепний.

Бистра в руках, метка на слово, Тетяна, як світлий промінь, влітала в двір (О. Копиленко);

Ідуть з кіно призовники-бійці, Рожевощокі і меткі до слова (А. Малишко);

Метки́й на слова́.

Потраплять ці сторінки до рук меткого на слова критика.., тоді не обберешся біди, особливо по службовій лінії (В. Дрозд).