1. Великий тлумачний словник сучасної мови

меткий

метки́й

-а, -е.

1》 Швидкий і вправний у роботі, дії (про людину); проворний.

|| Про рухи такої людини, її руки і т. ін.

|| Який жваво і спритно рухається; рухливий (перев. про тварин).

|| Який швидко бігає; прудкий. Меткий на вигадки.

2》 Який енергійно і вміло веде справи, легко знаходить вихід із скрутного становища; кмітливий, бистрий на розум.

|| у знач. ім. меткий, -кого, ч. Той, хто енергійно і вміло веде справи.

3》 Здатний точно спрямовувати що-небудь у ціль.

|| Точно спрямований у ціль.

|| Яким влучають без промаху.

|| Те саме, що зіркий 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. меткий — метки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. меткий — Проворний, моторний, спритний; (- рибу) рухливий; (швидкий) прудкий; (у скруті) кмітливий, бистрий на розум, вигадливий, винахідливий, ПРОМІТНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. меткий — див. жвавий; спритний; швидкий Словник синонімів Вусика
  4. меткий — МЕТКИ́Й, а́, е́. 1. Швидкий і вправний у роботі, дії (про людину); проворний. А до роботи ж яка метка й берка [Настуся] (Ганна Барвінок); [Єгер:] Півроку був я у послузі. Там .. я чистив чоботи вахмістрові, коня глядів, пиво носив. Словник української мови у 20 томах
  5. меткий — метки́й на ви́гадки (на ви́тівки). Вигадливий, кмітливий і т.ін. Меткі на вигадки дівчата заводили пісень, що мутили душу Нестерові (К. Гордієнко); Кирило меткий на витівки (О. Копиленко). метки́й на о́ко. Фразеологічний словник української мови
  6. меткий — ВЛУ́ЧНИЙ (який точно влучає; добре спрямований у ціль), МЕ́ТКИЙ (МІТКИ́Й рідше), ЦІЛКИ́Й, ЦІ́ЛЬНИЙ діал. Їх (фашистів) наздоганяла влучна куля інших снайперів (В. Кучер); Гримнув влучний постріл (А. Словник синонімів української мови
  7. меткий — Метки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. меткий — МЕТКИ́Й, а́, е́. 1. Швидкий і вправний у роботі, дії (про людину); проворний. А до роботи ж яка метка й берка [Настуся] (Барв., Опов.., 1902, 448); [Єгер:] Півроку був я у послузі. Там.. я чистив чоботи вахмістрові, коня глядів, пиво носив. Словник української мови в 11 томах
  9. меткий — Метки́й, -а́, -е́ Шустрый, проворный, ловкій, живой, скорый, бойкій. Ота смілива меткая Катря немов перелякалась чого. МВ. ІІ. 91. А до роботи ж яка метка й берка! Г. Барв. 448. О, миша метка! Камен. у. Словник української мови Грінченка