мовити

МО́ВИТИ, влю, виш; мн. мо́влять; недок. і док., що і без прям. дод.

Висловлювати вголос свої думки; говорити, казати.

– Ой ви, діти – квіти наші! Наварю вам горщик каші. Поїсте ви до смаку, – Мовить баба у кутку (Л. Глібов);

Останні слова Бульба вже мовив під тупіт і гуркітню поляків, які щільно підступили до табору (О. Довженко);

І тихо мовив [Іосиф:] – Де ти в бога Загаялась, моя небого? (Т. Шевченко);

– Я зважився відступити на один крок від документальної точності й зараз караю себе. Мовлю про останній спогад Загажного – з військового життя (В. Дрозд).

Говори́ти (мо́вити, виголо́шувати і т. ін.) кра́сно див. говори́ти.

◇ (1) До сло́ва мо́вити – уживається для вираження наміру принагідно щось сказати; варто зазначити.

До слова мовити, як не прикро, але сучасні драматурги, за невеликим виключенням [винятком], ще не створили в своїх п'єсах образів, рівних творінням наших класиків за силою соціального викриття й художньої виразності (З глибин душі);

(2) Ні́чого мо́вити – уживається для вираження незадоволення, обурення, захоплення і т. ін. з приводу чого-небудь; безперечно.

– Від самого рання нічого не їв, а тепер чекай на спеці, поки тебе пустять у хату! Нічого мовити – миле життя (М. Коцюбинський);

(3) Пра́вду мо́вити (мо́влячи) – уживається для підкреслення істинності того, про що йдеться, правдивості висловлювання; насправді.

– Та й сам я – мовити правду – не хотів би більш підійматись на ноги. Бог знає, чи трапиться вдруге так гарно вкластись спати (П. Куліш);

– Правду мовити, я не від того, щоб показати вам дещо (Ю. Смолич);

Він, правду мовлячи, не почував ніякої охоти вчитися гри на фортеп'яні [фортепіано] (І. Франко);

(4) Так [би] мо́вити, у знач. вставн. сл. – уживається при бажанні висловитися більш точно, точніше охарактеризувати що-небудь.

В поетичних “Вечорах на хуторі біля Диканьки” він [М. Гоголь] показав український народ у святковій, так би мовити, одежі (М. Рильський);

Але, так мовити, чудо у нас це – дерево (справжнє, живе дерево) росте на дахові і навіть дає тінь... (М. Коцюбинський).