мовкнути
МО́ВКНУТИ, ну, неш; мин. ч. мовк і мо́вкнув, ла, ло; недок.
1. Переставати говорити; замовкати.
Всі робітники мовкнуть і хиляться, де котрий із них [підмайстрів] проходить (І. Франко);
Ясеня розпитувала Олега про Харків, він охоче розповідав. Іноді вони мовкли і довго німували (С. Голованівський);
// Переставати кричати (про тварин).
– Бураки-ки-ки! Бура-ки-ки-ки! – верещали обоє [дітей], заплющивши очі, аж жаби здивовано мовкли (М. Коцюбинський);
* Образно. Серденько мовкне, серденько в'яне... (П. Грабовський).
2. Переставати звучати, бути чутним; затихати.
Мовкнуть гучнії струмки під льодами, з шумом чарівним із гір не пливуть... (Уляна Кравченко);
Вже й завіса піднялась. Мовкне в залі сміх (І. Муратов);
Той крик страшний, той плач малят когось благав, просив, та порскав чергу автомат, і мовкли голоси (І. Гончаренко).
3. перен. Відходити на другий план, втрачати своє значення.
Кошик з ягідками коштував аж цілих десять крейцерів, що становило половину капіталу, який вона мала. Супроти цього факту мовкли всі уподобання й жадоби посідання (Н. Кобринська).
Значення в інших словниках
- мовкнути — мо́вкнути дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- мовкнути — -ну, -неш; мин. ч. мовк, -ла, -ло і мовкнув, -нула, -нуло; недок. 1》 Переставати говорити; замовкати. || Переставати кричати (про тварин). 2》 Переставати звучати, бути чутним; затихати. 3》 перен. Відходити на другий план, втрачати своє значення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мовкнути — ЗАМОВКА́ТИ (припиняти розмову, спів і т. ін.; переставати видавати які-небудь звуки), ЗМОВКА́ТИ, УМОВКА́ТИ (ВМОВКА́ТИ), МО́ВКНУТИ, ЗАТИХА́ТИ, УТИХА́ТИ (ВТИХА́ТИ), СТИХА́ТИ, ПРИТИХА́ТИ, ПРИМОВКА́ТИ, СТИ́ШУВАТИСЯ, НИ́ШКНУТИ, НІМІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
- мовкнути — МО́ВКНУТИ, ну, неш; мин. ч. мовк і мо́вкнув, ла, ло; недок. 1. Переставати говорити; замовкати. Всі робітники мовкнуть і хиляться, де котрий із них [підмайстрів] проходить (Фр., І, 1955, 227); Ясеня розпитувала Олега про Харків, він охоче розповідав. Словник української мови в 11 томах
- мовкнути — Мо́вкнути, -ну, -неш гл. Умолкать. Словник української мови Грінченка