місцевий

МІСЦЕ́ВИЙ, а, е.

1. Стос. до певної місцевості, краю (див. край¹ 5); не загальний.

Він [італієць] говорить місцевим лігурійським діалектом (Леся Українка);

Зникає і місцева, теж досить диференційована по діалектах лексика, пов'язана з колишнім побутом, з старою культурою села (з наук. літ.);

Безперечно, Запорозьька Січ – один із історичних світових феноменів, що утворилися на місцевому ґрунті (з наук. літ.);

// Який виготовлений у певній місцевості, не привізний.

У світлиці тій [для туристів], не дуже великій, вздовж стін стоять широкі ослони, застелені різнобарвними, дуже красними килимцями місцевого виробу (М. Коцюбинський);

На базі місцевих ресурсів працює одна з найбільших на Україні паперова Понінківська фабрика (І. Цюпа);

// Який живе у даній місцевості.

– Але я приїду і не проханий на вінчання. – Але ж місцевий батюшка буде гніватись, бо ви одіб'єте од його заробіток (І. Нечуй-Левицький);

– А мені радять: не купили б ви книжечки нашого місцевого поета (С. Васильченко);

Карпо Сидорович, місцевий крамар і давній ворог Ярини Федорівни, давно вже точив “зуба” на Варку (М. Хвильовий);

// Який діє або має значення тільки в межах певної території, місцевості; не загальнодержавний.

Особливо важко було добувати дозвіл на кожну виставу від місцевої влади (з мемуарної літ.);

Цілі вечори, довгі ж, осінні, гомоніли селяни про землю, про місцеву владу, про новини (А. Головко).

2. Який поширює свою дію тільки на частину цілого.

Усяке так зване місцеве лікування: дієта, тепло, застосування в'яжучих засобів тощо – завжди позначаються на стані центральної нервової системи, а значить, і на стані всього організму (з наук.-попул. літ.);

Санітар налив повну склянку горілки і подав матросові .. Це й був увесь загальний і місцевий наркоз лікаря Заброди (В. Кучер).