навальний
НАВА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який відбувається дуже швидко й напружено.
Після битв і походів навальних .. на спокійних станках арсенальних спочивають багнети в чохлах (М. Упеник);
Під Ерестфером у 1701 році керована гетьманом Данилом Апостолом козацька кіннота навальною атакою захопила артилерію противника (з наук. літ.);
// Який відзначається силою і швидкістю виявлення, перебігу і т. ін.
Після навального дощу стояли в дворі, на стежках, калюжі забрудненої води, під ногами розбризкувалася розквашена земля (Іван Ле);
Навальний вітер рве полу на кидки, – Ні затишку, ні проблиску ніде (М. Бажан);
// Дуже великий, значний.
Час плинув далі, плинув без упину, з навальною швидкістю (П. Загребельний);
Мусив [санбат] переїздити в інші місце .. До цього готувалося все з навальною поквапністю (Іван Ле).
2. Настирливий і сильний.
Серед ночі Юрко прокинувся від навального гуркоту в двері (В. Козаченко).
3. Який вимагає швидкого виконання.
Праця, швидка, навальна подобалась їй (В. Козаченко);
Зо дня на день складалася якась навчальна праця (Іван Ле).
Значення в інших словниках
- навальний — нава́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- навальний — (нестримний) блискавичний, гінкий, св. стрімкий, стрімливий; (смертоносний) нищівний; (гуркіт) сильний; (- працю) невідкладний <�терміновий> і завальний; (вітер) рвучкий, поривчастий, шпаркий, поривний, шквальний; (крок) розгонистий... Словник синонімів Караванського
- навальний — -а, -е. 1》 Який відбувається дуже швидко й напружено. || Який відзначається силою і швидкістю руху. || Дуже великий, значний. 2》 Настирливий і сильний. 3》 Невідкладний, терміновий і у великій кількості. Навальна зима. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навальний — БУРХЛИ́ВИЙ (про стихійні сили, явища природи — який буяє, бушує, виявляється з великою силою), БУ́ЙНИЙ, РОЗГУ́ЛЬНИЙ, РОЗБУ́РХАНИЙ, РОЗБУШО́ВАНИЙ, РОЗБУЯ́ЛИЙ, Я́РИЙ, РОЗ'Я́РЕНИЙ, РОЗГНУ́ЗДАНИЙ, РОЗГУ́КАНИЙ діал. Словник синонімів української мови
- навальний — Нава́льни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- навальний — НАВА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який відбувається дуже швидко й напружено. Після битв і походів навальних .. на спокійних станках арсенальних спочивають багнети в чохлах (Уп., Вітч. миру, 1951, 79); Партизанська атака була навальною. Словник української мови в 11 томах
- навальний — Навальний, -а, -е 1) Стремительный, порывистый. 2) — зіма. Снѣжная зима. Лебед. и Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка